ПРОПОВІДЬ В НЕДІЛЮ МИТАРЯ І ФАРИСЕЯ:«ПРО УВАГУ НА МОЛИТВІ»

Во імя Отця і Сина, і Святого Духа!

 «Непрестанно молитесь» (1 Сол. 5,17)

 Так заповідував Апостол Павел двітисячіроківтому назад солуняном, а, в їхлиці, і всімхристиянам. СьогоднінашаЦерквау святомуЄвангеліїзгадує притчу про митаря і фарисея, де показана важливістьсмиренноїмолитви. Про молитву, в творінняхсвятихОтців, написано дужебагато. Тому, для того, щоб взяти для себе урок відсьогоднішнього Євангелія, щочиталося, можна розглянути один ізаспектівмолитви, а саме – уважністьнамолитві.

 Важливість цього аспекту прекрасно розкрив в одній із своїх проповідей великий святий останнього часу – святитель Ігнатій Брянчанінов. Він пише про те, що в сьогоднішньому Євангелії зображена молитва митаря, яка прикликала на нього милість Божу. Ця молитва складалася із наступних декількох слів: «Боже, милостив буди мні грішному» (Лк. 18,13). Заслуговує на увагу і те, щотака коротка молитва була почута Богом, і те, що нею митармолився в храміпід час Богослужіння.

 Чомумитар не вибрав для того, щобвідкритисвоєсерце перед Богом, якогосьвеличного псалма, а звернувся до такоїкороткоїмолитви, і повторювавїї одну під час всьогоБогослужіння? Відповідь на цеможназнайти у святихОтців. Коли виникне в душіістиннепокаяння, коли з'явиться в нійсмирення по причинівідкритоїїї очам гріховності: тодібагатослів'яробиться для неїневластивим і неможливим. Зосередившись в собі, звернувши всю свою увагу на своєскрутне становище, душапочинаєвзивати до Бога якою-небудь коротенькою молитвою.

 Обширно видіннягріховності, коли воно Богом подаєтьсялюдині: невиразновонокрасномовством і багатослів'ям; точніше, зображуєйоговоздиханієдуші, яке виражене в коротких і простих словах. Той, хтобажаєрозкрити в собіглибокевідчуттяпокаяння, використовує для досягнення такого стану коротку молитву, вимовляючиїї з великою увагою і благоговінням. «В молитвітвоїй не дозволяй собібагатослів'я, - сказав святийІоаннЛєствічнік, щобтвійрозум не уклонився до розглядуслів. Одне слово митаря умилостивило Бога, і один вірнийвираз спас розбійника. Багатослів'я в молитві часто приводить розум в розсіяність і мрійливість, а малослів'ювластивоутримуватийого».

 По тій великійкористі, яку приносить уважна молитва, свята Церквазапо відає християнам навчитись якій-небудь короткій молитві. Той, хтонавчивсяїймає готове молитвословієзавжди і всюди. І подорожуючи, і знаходячись за трапезою, і займаючисьрукоділлям, і знаходячись в колективі, людинаможевзивати до Бога. Навіть при Богослужіннікорисноповторюватитаку молитву в серединідуші: вона не тільки не заважає для уважноговислуховування в храміБожому молитв і піснеспівів, але і сприяєбільшуважніймолитві, стримуючирозумвідрозсіяності. Якщорозум не буде стримувати себе уважною короткою молитвою, то він легко розсіється. Цетрапилосьіззгадуванимфарисеєм, якийповерхневовслухався в Богослужіння, через що і увліксягріховними думками. Гріховні думки не тількизалишили молитву фарисея без нагороди, але дали привід для осудженняйого. Натомість фарисея, який смирився і просив очищення від гріхів, Господь оправдав.

 Про увагунамолитвіпишетакожще один великий молитвеник і святийнашоїземлі – святийправеднийІоаннКронштадський: «Молитву стараєтьсялукавийрозсипати…, слова хочезробити, як сухийпісок, без зв'язку… без тепла сердечного. На піскубудуютьті, хтомоляться без віри, розсіяно… - така молитва сама собою розсипається і не приносить користі тому, хто молиться; на каменібудуютьті, хтовпродовжвсієїмолитвимаютьочі, спрямовані до Господа і молятьсяЙому, як живому, Якийбезпосередньоспілкується з ними».

 Тому, розглянувшивченнясвятихОтців про молитву, особливо про увагу на молитві, розглянувті плоди, які принесла молитва митаря і молитва фарисея, постараємосязасвоїтисобі урок святителя Ігнатія про уважність на молитві, привитисобіпокаяннийнастріймитаря і, по можливості, возноситисвійрозум і серце до Бога взиваючи: «Боже, милостив буди менігрішному». Амінь.

Пишка Андрій

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Святой Симеон Новый Богослов, после высоких видений и откровений, всегда пересчитывал грехи свои, не только делом совершенные, но и в мысли бывшие, говоря так: я грешник в том-то произволением, я грешник окаянный в том-то волею, и подобное.

Преподобный Амвросий Оптинский