Любов до ближнього

Во імя Отця і Сина, і Святого Духа!

 «Се заповедаю вам, да любите друг друга». З цих слів, ми бачимо як Господь заповідує своїм учням, а в їхньому лиці і всім віруючим любити один одного, бо любов зв'язує всіх людей в одне ціле. Нашу любов ми маємо розповсюджувати на всіх людей, починаючи з своїх батьків і закінчуючи ворогами та людьми, які нам бажають зла. Любити своїх ближніх не важко, а навіть приємно. Ми маємо дивитися кожен на себе, і як любимо себе - так і своїх ближніх повині любити. Але щоб стяжати цей дар любові потрібно перебувати у любові до Христа, і виконувати Його заповіді.

 Іісус Христос дав нам дві заповіді:«Возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душею твоею, и всем разумением твоим, и всею крепостию твоею - сия есть первая и найбольшая заповедь; вторая же подобна ей: возлюби ближнего твоего, как самого себя». Земні приклади великої любові до Бога ми зустрічаємо в Старому і Новому Завіті. В Старому Завіті ми бачимо приклад патріарха Авраама, коли Господь повелів йому принести в жертву для Бога свого єдиного сина-Ісаака. І тут Авраам на ділі показав свою любов до Бога, не пожалівши навіть свого сина для Нього, звісно це було тільки випробування для Авраама. А в Новому Завіті ми бачимо велику любов до нас грішних Самого Господа, Бог не пожалів Сина Свого Єдинородного, який пострадав за нас, розіп'явся для нашого спасіння, щоб через цю жертву людина могла з'єднатися з Богом.

 Іісус Христос в прощальній розмові з Своїми учнями сказав:«И по тому узнают все, что вы Мои ученики, если будете иметь любовь между собою». Ці ж слова відносяться і до нас, бо якщо ми будемо мати любов між собою, то всі побачать, що ми Христові учні. Свт. Василій Великий пише:«Яка користь буде нам, якщо ми весь світ здобудемо, а любові у нас не буде? Так і в ділі нашого спасіння, яка користь нам буде якщо ми будемо трудитися без любові, без якої ні одна наша добра справа не буде угодна Богові?» Ми бачимо, що любов в ділі нашого спасіння має бути закріпленою в наших сердцях, і вона є основою християнского закону, а для того щоб більше утвердити любов, потрібно робити будь-яке добро з любовью до Бога, для прославлення Його імені. Прикладом прояву такої любові є одна подія яка трапилась недавно в Росії. В одному місті загорілася одна лікарня для паралізованих. Санітарка Анна спасла 23-х хворих людей, а 24-го вона не змогла винести, на них впала загорівша стіна і вона залишила чотирьох своїх дітей сиротами. Дійсно, ця жінка на ділі показала свою любов до ближнього, жертвуючи своїм життям заради інших.

 Всі ми являємося членами Христовими, живими частинами тіла Христова. Ми як один великий і живий організм, голова якому-Христос. Кожний із нас повинен з любов'ю допомагати один одному виростати і укріплятися. Якщо укрипити одну частину тіла, то вона іде на благо всьому тілу, а хвороба однієї частини тіла причиняє біль всьому тілу. Тому і наша любов до ближніх допомагає як здоров'ю нашим ближнім, так і нашому. Бо істинна любов - «…долготерпит, милосердствует, любовь не завидует, любовь не превозносится, не гордится, не бесчинствует, не ищет своего, не раздражается, не мыслит зла, не радуется о неправде, а сорадуется истине, все покрывает, всему верит, всего надеется, все переносит. Любовь никогда не перестает, хотя и пророчества прекратятся, и языки умолкнут, и знание упразднится».

 Дорогі браття і сестри, давайте будемо любити всіх людей від щирого сердця, любити і ворогів наших. Бо ті люди які мстять ворогам показують що вони християни тільки по імені, а по духу зовсім не являються дітьми Всевишнього, і чекають таких людей в майбутньому житті не нагороди, а покарання від Бога. І тому, будемо прикладати всі зусиля і розпалювати в своїх сердцях любов, яка спасе нас від покарання Господнього, і дарує нам нагороду. І щоб ми в час нашої смерті почули від Господа втішні для нас слова:«Приидите благословении Отца Моего, наследуйте уготованное вам Царствие от сложения мира».Амінь!!!

Флореску Г.

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Святой Симеон Новый Богослов, после высоких видений и откровений, всегда пересчитывал грехи свои, не только делом совершенные, но и в мысли бывшие, говоря так: я грешник в том-то произволением, я грешник окаянный в том-то волею, и подобное.

Преподобный Амвросий Оптинский