Покаяння

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

«Покайтесь, ибо приблизилось Царствие Небесное»

 Такими словами Господь наш Ісус Христос закликає всіх до покаяння. Якщо заглянути в Старий Заповіт, то ми побачимо, що всі пророки, які говорили про покаяння, завжди хотіли застерегти свій народ від неминучої загибелі. І ті, які жили безвідповідально до свого спасіння, вони на тільки не хотіли слухати цю проповідь, але й насміхались над нею, тим самим накликаючи на себе праведний гнів Божій. В книзі пр.Ієзекіїля ми чуємо такі слова, де говориться: «Посему Я буду судить вас, дом Израилев, каждого по путям его, говорит Господь Бог, покайтесь и обратитесь от всех преступлений ваших…».

 У Новому Заповіті ми чуємо схожі слова: «если не покаетесь, все также погибнете». І зразу перед нами встає запитання: «Як погибнете?» А це так, як було за часів Ноя, де всі жили по повелінню плоті: пили, гуляли, блудили, вбивали. Якщо добре подумати, то наш час не багато чим відрізняється від часів Ноя. Тільки що під час потопу спаслося лише 8 людей, це Ной зі своєю сім'єю, а зараз спасаються ті, які усвідомили свою гріховність і своє недостоінство перед Ним, повністю відрікаються від себе самих і віддають себе волі Божій.

 Справжнє духовне життя, дорогі браття та сестри, завжди розпочинається з покаяння, тому, що покаяння і є той Ноєвий корабель, в якому людина получає спасіння; покаяння - це є жертвеник, на якому приноситься наша жертва перед Богом. Покаяння - це є наш світильник, який розкриває і просвіщає нашу неміч перед Ним. Покаяння святі отці називали другим хрещенням, в якому людина получає прощення гріхів і стає на правильний шлях свого спасіння. Згадаймо розбійника, який, знаходячись вже на хресті, в останню мить свого життя покаявся і перший ввійшов в Царство Небесне. Згадаймо апостола Петра, який три рази відрікся від Христа, але змивши свій гріх покаянними сльозами, получив прощення; згадаймо Марію Єгипетську, ту, яка жила розпутно, не знаючи навіть, що таке покаяння і що таке духовне життя, але давши обітницю перед Богом, що коли вона ввійде в храм і приложиться до Чесного і Животворящого Хреста Господа, змінити своє життя. І ми знаємо, що останні свої дні вона проводила в покаянні, але образи попередніх гріхів завжди переслідували її. Цей перехід від зла до добра не може бути безболісним.

  Преподобний Іоанн Лествичник, пам'ять якого свята Церква сьогодні вшановує, говорить, що гріх в нас мовчить до тих пір, доки ми його не чіпаємо і варто нам лише почати боротись проти нього, то він як той «тисячоглавий змій» починає кричати і нападає на нас з усіх сторін.

 Одного разу я прочитав статтю, яка називалась так: «Надо мной смеялся бес». Одна жінка, яку було звати Наталя, розповідає, що її батьки були людьми невіруючими, але її бабця, яка ходила до храму, таємно похрестила її, коли їй було п'ять років. Вона розказує, що вела, легко кажучи, не правильний спосіб життя. Коли її вигнали з роботи, їй не стало де заробляти гроші на проживання. В ночі її завжди тривожили безсоння і чулись їй якісь сторонні «голоси». Їй прийшло на думку, що вона зійшла з розуму. Цей голос став перечислювати її гріхи, а потім дав їй вибір: смерть, або втрата розуму. Спочатку вона не погоджувалась на це, але «голос» сказав, якщо вона не покінчить з собою то «він» забере у неї дочку, або маму. І на перекір своїй волі взявши ніж вона провела собі по горлі. Почувся страшний голос, якій казав що через два дні вони зустрінуться. Втрачаючи свідомість вона запитала: «Де?» Відповідь була така: в аду, ти ж самовбивця.

 До цього часу жінка дивується, як їй вдалося вилізти на сходи, де побачили її сусіди. Прокинувшись у лікарні, вона прийшла до тями, але на цьому ще нічого не змінилось і їй далі продовжували вчуватись ці голоси, на цей раз кажучи, щоби вона знову покінчила з собою, витягши голку з крапельниці. Але паралельно до неї заговорив якійсь ніжний голос, який сказав, щоби вона цього не робила. Коли вона покликала священика, то він пояснив їй, що це був голос її Ангола Хранителя. Після цього вона пообіцяла більше не грішити і через деякий час вона посповідалась і причастилась святих Христових Тайн. Зараз вона дякує Богу, що Він ще залишив її життя для покаяння. Ось така була розповідь тієї жінки. З цього прикладу ми бачимо, як хитро лукавий діє на нашу психіку.

 Преподобний Іоанн Лествічник говорить, що перед своїм падінням лукавий наговорює нам, що Бог милосердний, що Він простить тобі, а тільки ми згрішили, як він відразу нашепчує зовсім друге, що Бог жорстокий, Він не простить тобі, ти й ти не вмієш правильно каятись. Думаєте, Бог би не простив Іуду, який зрадив Христа, звичайно що простив би, якби він не повісився. Іоанн Златоуст говорить, що немає такого гріха, який би міг перевищити милосердя Боже. Кожен гріх, зроблений нами це є рана, яка завжди кровоточить, шукаючи якісь цілющі ліки, а ці ліки для нас є покаяння.

  Хай допоможе нам Господь молитвами преподобного Іоанна в ділі нашого спасіння так, щоби кожен міг промовити в глибині своєї душі покаяними слізьми: «Помилуй мя Боже, по великой милости Твоей и по множеству щедрот Твоих очисти беззаконие мое!» Амінь.

Юрій ГРИСЮК

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Святой Симеон Новый Богослов, после высоких видений и откровений, всегда пересчитывал грехи свои, не только делом совершенные, но и в мысли бывшие, говоря так: я грешник в том-то произволением, я грешник окаянный в том-то волею, и подобное.

Преподобный Амвросий Оптинский