Тетеря Іван

Проповідь на тему: «Любов до Бога і до свого ближнього»

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Дорогі браття і сестри! Сьогодні Свята Православна Церква святкує пам'ять одного із величних апостолів Христових, того, хто всім своїм серцем возлюбив Господа, написав Євангеліє, три послання та Апокаліпсис - святого Іоанна Богослова.

 Іоанн Богослов виходив з простої рибальської сім'ї Заведея та Соломії. Спочатку був учнем Іоанна Хрестителя, але побачивши Христа, він настільки загорівся любов'ю до Спасителя, що після цього Його ніколи більше не покидав. Будучи в числі трьох найближчих учнів Христових, Іоанн удостоївся стати свідком явлення Божественної слави на горі Фавор, перебувати при воскресінні дочки Іаіра , та навіть те, що на Тайній Вечері Господь відкрив йому свого зрадника Іуду. Проникнувши любов'ю до Свого Учителя, апостол і євангеліст Іоанн Богослов один з усіх учнів стояв біля Хреста, під час того, як Господа розіп'яли. Цим саме він засвідчив свою любов не тільки на словах, але й на ділі. За це Господь всиновлює його Своїй Пречистій Матері, яка після цього все своє життя перебувала в домі апостола до самого Славного Її Успіння.

 Треба сказати, що Іоанн Богослов вів ревносну проповідь в городі Ефес. За це він був відправлений спочатку в Рим, де імператор Доміціан піддав його жорстоким мукам. Але не добившись нічого, римський правитель відсилає апостола на острів Патмос, де він і написав Апокаліпсис, в якому розкривається майбутня доля Христової Церкви і всього світу. Через деякий час апостол Іоанн був звільнений і знову повернувся в Ефес, де спокійно закінчив своє життя.

 Апостола Іоанна Богослова ще називають апостолом любові, тому що він не тільки любив Христа, але ще велику любов мав до своїх ближніх. Він постійно нагадував людям, що потрібно жити в мирі і любові, повторюючи одні і тіж слова: « Дітки, любіть один одного», тому, що хто виконує цю заповідь, той виконує всі. В своїх посланнях Іоанн звертається до людей: «Будемо любити Бога, тому що Він возлюбив нас. І хто не любить, той не знає Бога, тому що Бог є любов. Хто любить Бога, той повинен любити і ближнього свого». Але в чому ж полягає сутність любові? Про це нам ясно говорить апостол Павло, який каже, що «любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, не звеличується, не гордиться, не безчинствує, не шукає свого, не мислить зла, не радується неправді, а радується істині, все покриває, всьому вірить, завжди надіється, все переносить, любов ніколи не перестає».

 Ось чому ми повинні любити своїх ближніх і навіть ворогів, тому, що Сам Господь говорить: «Цю заповідь даю вам, любіть один одного». З цього ми бачимо, наскільки Іісус Христос хотів, щоб ми жили в любові. Але ми повинні цю любов мати не лише на словах , а й довести її своїми вчинками. Хорошим прикладом служить сам апостол і євангеліст Іоанн Богослов, який проходячи з проповіддю Євангелія містами Малої Азії, в одному з них побачив юнака, який був здібний і талановитий, з хорошими душевними якостями. Взявши його до себе, апостол навчив молодого хлопця віри та християнської істини, і, відправляючись на проповідь, залишив його єпископу того міста, сказавши: «Цього хлопця доручаю тобі, Свята Церква і Дух Святий щоб були свідками. Охороняй його від усілякого зла». Єпископ прийняв юнака, виховуючи його як рідного сина. І ось коли хлопець став дорослим, побачивши його благочестя і смиренність, владика став менше за ним дивитися. Тоді хлопець піддається гріховним звичкам. Знайомиться з порочними людьми, починає займатися крадіжками, випивати і на кінець йде в гори і стає головою грабіжницької шайки. Через деякий час апостол Іоанн знову повертається в те місто і, побачивши єпископа, став просити його, щоб той віддав хлопця, якого він йому колись доручив. Владика зі сльозами на очах сказав: «Загинув хлопець - помер душею, а тілом став розбійником». Тоді апостол сказав владиці: «Чи так тобі потрібно було охороняти душу брата і, попросивши від нього провідника, пішов шукати загублену душу». Коли Іоанн Богослов наблизився до тієї місцевості, злодії схопили святого і привели його до голови своєї шайки, але той, коли побачив апостола, кинувся тікати. Тоді св.Іоанн, незважаючи на свою старість, став переслідувати втікача, звертаючись до нього: «Сину мій, чому ти тікаєш від мене, батька твого? Прошу тебе, зупинися, помилуй мене старого, ти ще маєш надію на спасіння. Я буду відповідати перед Богом за тебе, я душу свою віддам за тебе, як Христос віддав Свою за нас. Господь послав мене дарувати тобі відпущення гріхів. Я буду страждати за тебе, нехай кров, яку ти проливав, буде на мені, нехай всі твої гріхи перейдуть до мене.» І ось, почувши такі слова, хлопець зупинився, кинув свою зброю і в страхові і трепеті став перед святим старцем, проливаючи сльози від сорому. Апостол же в свою чергу падає йому в ноги і просить його пожаліти свою душу і повернутися в лоно Святої Церкви. І таким чином загинувши, душа повертається додому.

 Ось, дорогі браття і сестри, яка повинна бути істинна християнська любов. Вона то і робить нас православними людьми, які повинні старатися наслідувати не тільки апостолу і євангелісту Іоанну Богослову, але й самому Христу, Який сказав: «Більше за цю любов ніхто не має, як той що душу свою віддасть за ближніх своїх». Амінь.

 Тетеря Іван

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Если попечалуешь о грехах или умилишься, или прослезишься, или воздохнешь, воздыхание твое не утаится от Него: "Не таится 6о от Него, — говорит св. Симеон, — капля слезная, ниже капли часть некая". А св. Златоуст глаголет: "Аще посетуеши точию о гресех, то приимет Он в вину твоего спасения".

Преподобный Моисей Оптинский