Другие статьи

Чем опасны колдуны
Чем опасны колдуны и экстрасенсы (Узнаем правду о ясновидящих, потомственных целителях и колдунах)
Когда исчезает вера, то ее место занимает суеверие. Человеческая душа в этом отношении не терпит пустоты


Опомнись, куда ты идешь?
Опомнись, куда ты идешь?(из писем игумена Никона пьющему человеку)
Я слышу, что ты продолжаешь изрядно выпивать в крайний себе вред. Что ожидает человека на этом пути? Я тебе сейчас напишу


20-летие со дня основания духовного заведения
20-летие со дня основания духовного заведения
Сегодня исполняется 20 лет со дня основания нового духовного заведения, которое сейчас носит название Почаевская Духовная Семинария


Воспитываем детей
Воспитываем детей, но не перегибаем палку
Заботы родителей о родившемся дитяти прежде всего сосредоточиваются на его физическом воспитании, на уходе за телом и питании маленького, еще беспомощного существа.


Какие молитвы угодны Богу?
Какие молитвы угодны Богу?
Состояние духовного огрубления или одичания в современное время очень тяжело и опасно, ибо выйти из него опять на правильную дорогу гораздо труднее, чем встать на эту дорогу только что начинающему новичку.


при выборе супруга или супруги
На что обращать внимание при выборе супруга или супруги
Многие в наши дни при выборе спутника жизни руководствуются двумя основными критериями, которые считают для себя главными: первый - это любовь.

Проповідь на Димитрівську поминальну суботу

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Свята православна Церква під час кожної Божественної літургії поминає всіх усопших православних християн. Але є ще - особливі дні, в які по церковному уставу предписується поминати усопших. До числа таких днів належить і субота, найближча перед днем пам'яті святого великомученика Димитрія, звідки вона і бере свою назву.

 По якій ж причині в цей день наша Церква поминає усопших православних християн? Димитрівська субота встановлена великим князем Димитрієм Донським. Отримавши знамениту перемогу на Куликовому полі над Мамаєм в 1380 році, Димитрій Іоаннович після повернення із поля бою відвідав Троїце-Сергієву обитель. В Троїцькому монастирі пом'янули православних воїнів, які пали на Куликовому полі, заупокійним богослужінням і загальною трапезою. Із поля бою не повернулись десятки тисяч воїнів. В їх сім'ї прийшла разом із радістю перемоги і гіркота втрати, тому цей день став на Русі по суті Вселенським днем поминання. З часом склалася традиція здійснювати таке поминання кожен рік, коли на Русі по всім містам здійснювали заупокійні богослужіння. В майбутньому в цей день стали поминати не тільки воїнів, які за віру і Батьківщину залишили на полі бою своє життя, але і всіх усопших православних християн.

 На питання деяких людей: «Чи потрібні наші молитви за усопших?», - можна ствердно відповісти: «Так, необхідні тому, що приносять всім померлим дуже велику користь». Після смерті, по вченню Церкви, є дві вічності: або вічне блаженство праведників, або вічні муки грішників. Відомо також, що немає на землі такої людини, яка б пожила і не согрішила. Коли людина помирає, то вона вже нічим не може собі допомогти. Змінити свою участь людина може тільки тоді, коли вона жива, роблячи добрі справи і молячись про своє спасіння до Господа. Саме тому молитва за усопших дуже необхідна і приносить їм велику користь.

 В творіннях святих отців і вчителів Церкви ми знаходим пояснення тому, чому наші молитви можуть бути спасительні для наших усопших родичів.Святий Іоанн Кронштадський пише: «Деякі говорять: для чого поминання імен усопших або живих під час молитви за них? Бог, як Всезнаючий, і сам знає ці імена, знає і потреби кожного». Але ті, хто так говорять забувають або не знають важливості молитви…, забувають, що правосуддя Боже… преклоняється нашою сердечною молитвою… Такі не знають, що і Церква первородних, на небесах написанних, постійно молиться за нас Богу і особливо поминає перед Богом імена тих людей, які моляться їм... А хто не поминає… своїх ближніх в молитві, той сам не буде пом'янутий».

 Святитель Кирил Ієрусалимський пише: «Ми віримо, що превелика буде користь душам, за які возноситься молитва в той час, як предлежить Свята і Страшна Жертва».

 Святитель Сімеон Солунський пише, що немає для усопшого нічого більш корисного як Честна Кров Господня і Пренепорочне Тіло Його. Тому нам не слід нехтувати панихидами. Особливо ж ми повинні поминати усопших в час «Величної Жертви», яка нам і дана для цієї мети.

 Про силу молитв за наших усопших родичів ми можемо судити з наступного життєвого випадку. Одного разу старенька жінка провела на війну свого внука Івана. Довго чекала його, але він не повернувся. Старенька стала молитися, щоб дізнатися, де він. І одного разу вона бачить, як біля її хатинки ідуть багато людей. Всі були сумні, а в кінці ішов хворий, вимучений хлопець. Жінка впізнала в ньому свого внука. Хлопець, підійшовши до старенької, зміг тільки сказати: «Бабко, молись за мене, допоможи мені». Жінка посилила свою молитву, подавала милостиню, за літургію просфорки подавала, свічки ставила, і духовенство просила молитися. Через деякий час старенька знову побачила свого Івана. Він був у білому вбранні, веселий, підійшов до неї і сказав, що вона вимолила його із тієї тяготи, в яку він потрапив за гробом. «Мені тепер добре» - сказав він і вдячно посміхався.

 Тому будемо завжди пам'ятати наших усопших близьких, особливо православних воїнів: молитися за них, подавати милостиню, поминати їх в домашній і церковній молитві, для того, щоб покращити їх участь у загробному житті, взиваючи в єдинстві зі святою Церквою: «Со святыми упокой, Христе, души раб Твоих, идеже несть болезнь, ни печаль, ни воздыхание, но жизнь бесконечная!» Аминь.

 Пишка Андрій

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Приступая к молитвословию, когда бы то ни было, постой немного или посиди, или походи, и потрудись в это время отрезвить мысль, отвлекши ее от всех земных дел и предметов. Затем помысли, кто Тот, к Кому обратишься ты в молитве, и кто ты, имеющий начать теперь это молитвенное к Нему обращение, и возбуди в душе своей соответственное тому настроение самоуничиженного и проникнутого благоговейным страхом предстояния Богу в сердце...

Святитель Феофан, Затворник Вышенский