Пам’ять священномученика Анфима

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Ми, дорогі браття і сестри,всі добре знаємо,що Біблія,Святе Письмо – для нас найважливіша книга з книг,джерело мудрості,духовності й благодаті Божої. Ще з самого початку існування світу,Господь Бог втілював в життя вітхозавітних людей ,розуміння Його святої волі,через пророків,якими були написані божественні,боговдухновенні книги. Але і в Новому Завіті також,Господь преподає нам Свої Заповіді,і ось головна суть цих Заповідей заклечається в двух основних,про які Іісус Христос відкриває нам в сьогоднішньому Євангелії,відповідаючи на запитання одного законника: Возлюби Господа Бога твого всeм серцем твоим и всею душею твоею и всем разумением твоим… Зосередимо свою увагу на цих словах Спасителя,і тут відразу можна побачити,що Бога потрібно любити, в першу чергу через те,що Він являється основним Джерелом нашого з Вами життя. Він наш Творець,повітря,яке ми вдихаємо,капля води,яку п’ємо,шматочок хліба,яким підкріплюємо свої тілесні сили,це все створене Богом для нас. Також ми маємо бути вдячні,за мудро влаштоване нам життя,і взагалі за наше існування,бо існуємо ми до цих пір тільки через те,що Господь піклується про нас. По слову Св. Апостолів: « Мы Им живем и движемся и существуем». І ось тільки за це ми вже маємо любити Бога,йти Йому назустріч нашою вірою і виконанням заповідей,і ніколи не відступати,так само,як це робив священномученик Анфим, пам’ять якого,також,сьогодні святкує наша Православна Церква. В ІІІ ст. під час хвилі кровавих гонінь на християн, в м. Нікомидії, імператорські воїни в першу чергу розшукували пастирів Церкви. Через це і приймаються міри для розшуку єпископа Анфима, який на той час знаходився в одному із недалеких поселень,звідки писав послання для духовного укріплення своєї, бідуючої пастви. Гонителі християн,які дізналися де знаходиться св. Анфим, відправляють на його пошуки воїнів, а ті в свою чергу,дійшовши до поселення, де перебував святий, випадково зустрічають його самого. Відразу запитують, де тут переховується вчитель християн Анфим. «Зайдіть до мене в дім і перепочиньте!- це була відповідь мученика, усвідомившого, що прийшов його час,- а я вам покажу, де переховується той, кого ви шукаєте». І прийнявши їх у свій дім, від душі пригощав і з любов’ю говорив, а потім проявляючи велику любов до Бога, ревність до віри, св. мучен. Анфим говорить: « Я той єпископ, вчитель християн, за яким вас відправили, беріть мене і ведіть до тих, які це наказали»… Самі воїни були вражені, проникнуті до глибини душі поведінкою почесного старця, вони занепокоїлись і не наважувалися взяти його, хотіли залишити святого в спокої, і навіть сказати імператору, що не змогли знайти. Але мученик не терпів брехні, і тому не погодився, він навпаки наполіг на виконанні наказу їхнього правителя. Під час дороги воїни повірили в Христа, і в річці прийняли від Анфима Св. Хрещення. Коли єпископ явився перед імператором, то той наказав покласти перед святим, знаряддя для страти. «Невже ти царь думаєш налякати мене цим, - запитав Анфим,- ні ти не налякаєш того, хто сам бажає постраждати за Христа!Страта лякає тільки малодушних, для яких земне життя дорожче всього». Тоді царь наказав жорстоко мучити святого і усікти мечем. Єпископ до останнього подиху радісно славив Бога, за якого сподобився постраждати. Як бачимо, дорогі браття і сестри, що св. Мученик наскільки був відданий Господові, що засвідчує це таким подвигом, як смерть і муки за Христа. На даний час, якщо заглянути історію Православної Церкви,то відразу можна побачити, що кожне століття, період, були проникнуті якимись смутами: чи гоніння на християн, чи єресі, розколи, чи надругання над святинями, чи масові репресії, розстріли,закриття храмів, монастирів; місцями взагалі,масовим винищенням Православної віри. Але це ніби затихло, відійшло в минуле, в спогади. І ми з вами вже вступили ХХІ століття, вік технологічного прогресу, наукових досягнень, освіти, створення надзвичайно зручних умов життя… І що ми бачимо, що фактично мирний час, не має ніяких фізичних гонінь, все дозволено, живи, як кажуть «бери від життя на повну»…Але ворог людського роду, диявол не спить, а невтомно працює, мирним шляхом, насаджує нашим дітям – нашому майбутньому, розпусту, безвір’я,шкідливі,згубні звички; утворює нові розколи, з’являються різні цілителі, «бабки», лікарі нетрадиційної медицини; а от різних релігійних вірувань, сект у світі понад 3-и з половиною тисячі,і все це не просто так,мета цього підірвати нашу віру, забрати нашу волю, відібрати від нас Істину – Христову Церкву, підсовуючи замість Неї «прототипи»,під виглядом яких проховуються страшні речі, а головне дорога в безодню.

 І ось тому в цей так званий, ніби, мирний час будемо старатись жити з особливою обережністю, застерігаючи себе і своїх близьких від спокусливих речей, щоб не трапилася з нами біда, щоб ми не зійшли з цього вузького, тернистого шляху, шляху істини. Адже сам Господь наш Іісус Христос називає Себе: «Я есмь путь и истина и жизнь»… Руський мислитель, релігіознавець ХХ ст. П.Євдокимов говорив: «Мирные времена благоприятны для сатаны, поскольку они лишают Христа Его мучеников, а Церковь- Её слави». Тому ми з вами наслідуючи подвигові свщенном. Анфима, з такою ж ревністю як і Він страждав за Христа, будемо оберігати нашу Православну Віру і нашу Церкву, а особливо будимо берегти свої душі. І коли перед нами постане вибір: чи зимні тимчасові насолоди, чи подвиг за Христа і вічність, то щоб ми згадали мучеників, і без вагань прийняли правильне, спасительне рішення. І по молитвах Св.Анфима, Матері Божої і всіх Святих, щоб сподобилися ми предстати пред Господом і почути: «Приидите Благословеннии Отца Моего и унаследуйте Царство, уготованное вам от сложения мира» Амінь.

 Верескун Іван

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Если попечалуешь о грехах или умилишься, или прослезишься, или воздохнешь, воздыхание твое не утаится от Него: "Не таится 6о от Него, — говорит св. Симеон, — капля слезная, ниже капли часть некая". А св. Златоуст глаголет: "Аще посетуеши точию о гресех, то приимет Он в вину твоего спасения".

Преподобный Моисей Оптинский