Новости семинарской жизни

24.11.2019. Недільне богослужіння в семінарії

12.11.2019. Викладач Почаївської духовної семінарії взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції

10.11.2019. В Почаївській семінарії відбувся духовно-просвітницький вечір

10.11.2019. В Почївській семінарії вшанували день пам'яті преп.. Іова Почаївського

07.11.2019. Почаївська семінарія взяла участь у святкуваннях дня пам'яті ікони Божої Матері «Всех скорбящих радость»

29.10.2019. Вихованці 4-го класу семінарії та студентки 3-го класу регентського училища відвідали святинi Закарпаття

24.10.2019. У Почаївській семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

20.10.2019. B семінарії відбувся постриг вихованців IV-го класу у чтеці

18.10.2019. Другий клас ПДС відвідав Почаївський історико-художній музей

15.10.2019. Богослужіння в семінарії на Покров Пресвятої Борогодиці

09.10.2019. Богослужіння в день пам'яті св. ап. Іоанна Богослова

27.09.2019. Cвято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього в семінарії

23.09.2019. При Почаївській семінарії відкрилася недільна школа для дітей

19.09.2019. Ректор семінарії взяв участь у святкуваннях на честь преп..Афанасія Брестського

12.09.2019. Початок навчального року в Почаївській семінарії

10.09.2019. В Почївській семінарії вшанували пам'ять преп. Іова Почаївського

Проповідь про Святе Причастя

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 «Тако бо возлюби Бог мир, яко и Сына СвоегоЕдинородного дал есть, да всяк веруяйвонь не погибнет, ноиматьживотвечный» (Ин.3:16)

 Любов Господа нашогоІсуса Христа до людей настільки велика, щоВін не тільки прийняв за наше спасіння смерть, а й дав намможливістьнайтіснішез'єднуватися з Собою. Для цьогонаТайнійВечері перед СвоїмиХреснимиСтражданнями Господь встановивтаїнство Святого Причастя.

 На Хресті постраждавши один раз , Господьприніс Себе в Жертву за весь людський рід і це називається Голгофська жертва, а вспомином цієї жертвиє Євхаристія, вона є безкровною жертвою, яка буде звершуватися до Другого Пришестя Спасителя.

 Євхаристія являється головною частиною Божественої Літургії. Це грецьке слово означає подяку. Тому що під час її звершення Церква приносить подячну, похвальну жертву Богу за спасіння всіх людей - живих і померлих. На Тайній Вечері Господь заповів Своїм учням здійснювати таїнство Святого Причастя в пам'ять про Нього. Ця заповідь неухильно виконується Церквою впродовж всієї її історії.

 Головною умовою в таїнствіЄвхаристіїєпрагнення до з'єднання з Христом. Основоюцьогопрагнення–є любов до Господа.І їїзавждитреба запалювати в своємусерці, а особливо перед прийманнямСвятих Тайн. Нам потрібноприступати до Чаші незаради формального дотриманняЦерковних правил, а перш за все для того, щобз'єднатися з Христом і втамуватидуховнуспрагу, по слову Спасителя: «(Аз есмьХлебживотний)грядыйко Мне не иматъвзалкатися, и веруяй в Мя не иматъвжаждатисяникогдаже»(Иоан 6:35).Але без любові, через не розкаяні гріхи ми не можемо Причаститися Христових Тайн належним чином. Чому саме нам показує слідуюча розповідь:

 Одного разу, один високоосвідченийвельможазахотівпричаститися в монастирі, де трудивсязнаменитийгрецькийстарецьЯківЕвбейський († 1991). ОтецьЯків, своїми духовними очамипоглянув на душу цієїлюдини і зрозумів, щойому не слідпричащатися, тому що вінбувобтяженийбагатьмагріхами. Увечерінапередодніпричастястарець в довгійбесідінамагавсянадоумитичоловіка і розташуватийогосерце до покаяння. Але даремно.Всю ніч старець не спав і обмірковував, як вчинити з паном, який бажав вранці причаститися. З одного боку, долучити його не можна було через нерозкаяність гріхів. З іншого - цей вельможавідлучення від Чаші сприйме, як особисту образу і може відпасти від Церкви. Після роздумів і молитв, старець вирішив покластися на волю Божу.

 Вранці за Літургією вельможа підійшов до Чаші і нібито причастився. У цей момент одному благочестивому християнину, присутньомупід час богослужіння, булоодкровення. Вінраптомпобачив, як відлжицізіСвятими Дарами вийшлонезвичайнесвітло, яке потім золотим променем через плече священикапростягнулося до дискоса, що стояв на Престолі. ЦебулаЧастичкаХристових Тайн. ПоволіБожій вона відійшлавід уст недостойного причастника, щобпричастя не було йому в осудження.

 Так і нам, щоб Причастя не було в осудження, потрібно прислухатися до слів святих апостолів, де в 1 посланні к Корінфяномсв. ап. Павел нас застерігає: « Ядыйбо и пияйнедостойне суд себе яст и пиет,(не разсуждая Тела Господня)» ( 1 Кор. 11:29). Також апостол продовжує: « Сего ради в вас мнозинемощни и недужливи, иумирают»( 1 Кор. 11:30).

 Щоб достойно прийняти Святі Христові Тайни, необхідно приготувати себе говінням і щиросердечним покаянням. Треба щиро покаятися перед Богом у всіх своїх гріхах, явних і таємних, справах, словах і помислах. Щоб гідно причаститися, необхідно мати дитячу, щиру і глибоку віру, що ми приймаємо під виглядом хліба і вина Саме Пречисте Тіло і Саму Пречисту Кров Спасителя. Одного разу в Великий піст в Санкт-Петербурзі вихованців Пажеського корпусу царської армії,вели в храм до Св. Причастя. Дмитро Шепелєв, юнак, освідчений «передовими» ідеями того часу, поділився з крокуючим поруч з ним товаришем своєю думкою про те, що хоч його і змушують причащатися, але він все одно не вірить в те, що в Чаші - Тіло і Кров Спасителя. З таким настроєм Дмитро і прийняв Святі Дари.Однак в його устах замість хліба і вина він відчув смак м'яса, і миттєво його невіруючу душуохопив жах. Він онімів, застиг перед священиком не в силах проковтнути Частичку. Священик замітив, що з юнакомсталосящосьнезвичайне, і попросив йогоувійтивАлтар. Тут, прийшовши до тями, з Частичкою в устахДмитропокаявся в своємусумніві і тількипісляцьогозмігпроковтнути СвятеПричастя.Післяцьогодива,що з ним сталосяДмитростав глибоковіруючим християнином.

 Ми маємо пам'ятати слова Спасителя що: « Ядый Мою плоть и пияй Мою кровь во Мне пребывает и Аз в нем» (Іоан. 6:56). В своє серце ми приймаємо Самого Господа і стаємо з Ним одним тілом і кров'ю.

 «деісусний чин» або «деісіс» (прохання,моління), що в перекладі з грецької означає – чин моління. По центрі ми бачимо Спасителя, який Седить на Престолі, а по обидва боки від Нього стоять: Божа Матір, Предтеча, Ангельські Сили, Апостоли, Святителі, і всі вони простягують руки і моляться за весь людський рід! Чому вони так піклуються про нас? Тому, що вони люблять нас, як своїх рідних, і переживають за наше спасіння. Святі просять в Бога, щоб ми не загинули, щоб разом з ними були в Царстві Небесному!

 Тому давайте і ми будемо просити ГосподаІісуса Христа, Божу Матір і всіх святих Його угодників, щоб нам мати страх Божий, благоговіння, непохитно уповати на милосердя Боже, щоб Він божественним огнем очистиввсі наші гріхи, і Своєю благодаттю сподобив нас бути гідними причасниками Свого Святого Тіла і Крові. «Верою и любовиюприступим, дапричастницыжизнивечныябудем» Аминь!

Білий Дмитро

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин