Новости семинарской жизни

24.11.2019. Недільне богослужіння в семінарії

12.11.2019. Викладач Почаївської духовної семінарії взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції

10.11.2019. В Почаївській семінарії відбувся духовно-просвітницький вечір

10.11.2019. В Почївській семінарії вшанували день пам'яті преп.. Іова Почаївського

07.11.2019. Почаївська семінарія взяла участь у святкуваннях дня пам'яті ікони Божої Матері «Всех скорбящих радость»

29.10.2019. Вихованці 4-го класу семінарії та студентки 3-го класу регентського училища відвідали святинi Закарпаття

24.10.2019. У Почаївській семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

20.10.2019. B семінарії відбувся постриг вихованців IV-го класу у чтеці

18.10.2019. Другий клас ПДС відвідав Почаївський історико-художній музей

15.10.2019. Богослужіння в семінарії на Покров Пресвятої Борогодиці

09.10.2019. Богослужіння в день пам'яті св. ап. Іоанна Богослова

27.09.2019. Cвято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього в семінарії

23.09.2019. При Почаївській семінарії відкрилася недільна школа для дітей

19.09.2019. Ректор семінарії взяв участь у святкуваннях на честь преп..Афанасія Брестського

12.09.2019. Початок навчального року в Почаївській семінарії

10.09.2019. В Почївській семінарії вшанували пам'ять преп. Іова Почаївського

Проповедь на тему: Як жити щоб спастися

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Дорогі браття і сестри, мабуть кожна людина рано чи пізно у своєму житті задається питанням: «як жити, щоб не загинути?, як жити, щоб спастися?» Це питання задають і молоді, які тільки починають життя; і пожилі, які вже завершують свій життєвий шлях, в кінці якого вони зрозуміли, що життя прожите в суєті і немає з чим предстати на Страшному Суді перед Господом.

 Так, питання «як жити?» важливе, і як співзвучне воно з тим, яке колись задав Іісусу Христу законник. А він запитав: «Учителю! Що мені робити, щоб наслідувати життя вічне?» І Господь відповів: «В Законі що написано? Як читаєш?» Саме Закон Божий, даний людству на всі віки в Священному Писанні, в законі совісті кожного, в законах створеної Богом природи, навчає нас жити. І ми, браття і сестри, добре знаємо цей закон Господній, в якому полягає наше щастя, який приведе нас до вічного блаженного життя з Богом і всіма святими. «Возлюби Господа Бога твого усім серцем твоїм,і усією душею твоєю, та усією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого, як самого себе». Так, ми знаємо цей закон, а щоб ми краще зрозуміли, як нам поступати з усіма людьми, то Господь заповів: «не роби ближньому того, чого не бажаєш собі».

 Але хто ж являється нашим ближнім? Звичайно, більшість із нас вже неодноразово чули і знають, що ближнім являється кожна людина, не дивлячись на віросповідання, національність, соціальний статус, особисту прихильність чи відразу, всі для нас є ближніми. Але життя наше дуже часто розходиться з цими знаннями, на ділі, майже всі стали для нас дальніми. Навіть найрідніші, ті, хто вклав в нас своє життя, понесли заради нас багато трудів, хвороб і скорбот, даремно будуть чекати від нас допомоги. І вчорашні друзі, які потрапили в біду і вже не можуть нам бути корисними в житті, перестають бути нашими ближніми.

 Та ми, браття і сестри, не будемо допускати такого в своєму житті, не будемо байдужими до біди ближнього. Невже наше питання «як жити, щоб спастися?» є лукавством перед Богом? Чи ми готові прислухатися до Спасителя і слідувати Його прикладу? А Господь в образі Милосердного Самарянина навчив нас, як нам жити і сказав законнику: «Іди, і ти роби так само». І ці слова, цей призив лунає сьогодні і до нас з вами: «Іди, і ти роби так само!» Саме в притчі про Милосердного Самарянина, яку ми чули в Євангельському читанні сьогодні, Господь навчає нас хто є нашим ближнім, і як повинна проявлятися наша любов до нього.

 Отож, якийсь чоловік йшов із Ієрусалиму в Ієрихон і попався розбійникам, які зняли з нього одяг, ізранили і пішли, залишивши його ледве живим. Святі Отці пояснюють, що чоловік, побитий і пограбований розбійниками – це Адам, а в його лиці весь людський рід. І дорога з Ієрусалиму в Ієрихон – це шлях, яким йде все людство обмануте сатаною, це шлях із небесних поселень, де Бог і Ангели, в долину сліз і смерті. Розбійники – це злі духи, які граблять та лишають одягу благодаті Господньої всіх людей, смертельно ранять душі гріхом та різними пороками. Кожна людина у відчаї лежить ізранена при дорозі життя і не може духовно поворухнутися. А священник і левит – це пророк Мойсей, який дає Закон, тобто життя по правді, по совісті, і всі інші великі пророки, які шукали спасіння цією правдою. Тому вони не можуть зцілити людину, а тільки проходять мимо, адже ніхто не може оправдатися перед Богом своїми ділами.

 Тільки Самарянин, який є Сам Христос, може спасти людину. І Він звершує Своє діло милосердя до кінця. Самарянин перев'язав рани побитому і возлив на них масло і вино, так і кожному із нас Господь перев'язує і лікує душевні рани в Церковних Таїнствах Сповіді і Причастя. Потім, посадив страждущого на осла, привіз в гостинницю і потурбувався про нього. Гостинниця – це Христова Церква, Єдина, Свята, Соборна і Апостольська, в якій Господь турбується про душу кожної людини. А на другий день, вирушаючи в дорогу, Самарянин дав два динарія господарю гостинниці і просив доглянути хворого.

 Так, коли Господь Вознісся на Небо, Він закликав до заснованої Ним Церкви всіх людей ранених гріхом. Два динарія, які Христос вручив господарю гостинниці, а в його лиці апостолам, єпископам і священникам – це Старий і Новий Завіт, яким потрібно насищати і зцілювати людські душі. І Господь говорить, що коли прийде вдруге на Землю у Славі Своїй, то воздасть нам, якщо ми витратимо більше данного нам. Ці слова,браття і сестри, стосуються і нас, адже кожній людині Господь дав якісь таланти, кожному посилає необхідні блага для життя, які ми повинні використовувати для слави Божої і на користь ближнім. Але чи виконуємо ми цю заповідь Господню? Чи перев'язуємо рани людей, які страждають у світі? Чи любимо ми дійсно своїх ближніх?

 Браття і сестри, забудемо себе і своє «я», поставимо в центрі свого життя людину, яка потребує нашої допомоги, матеріальної чи духовної. Поставимо в центрі свого життя того, кому потрібний ближній і станемо ним. Ось, дорогі браття і сестри, міра нашого духовного життя, де прихована відповідь на запитання про спасіння. Будемо творити добро всякому нужденному і так виконаємо заповідь любові. Архімандрит Іоанн Крестьянкін закликає нас: «Роби добро… роби добро від серця, роби його в ім'я Бога всім браттям твоїм, роби добро і ворогам твоїм, роби добро і тим хто тебе ненавидить і ображає і виконаєш закон Христовий і спасешся».

 Сьогодні, коли суспільство потопає в гріхах сріблолюбія, п'янства, наркоманії, насилля, жорстокості, блуда, питання про милосердя, про любов, стає головним у нашому житті. Бо тільки милосердям і любов'ю можна стяжати Святого Духа Божого, яким тільки і можна боротися зі страшними духами злоби, які заволоділи людьми і світом. І в ці апокаліптичні часи милість Божа знову простягає нам руку в лиці просящих милості. І ті, хто зараз просить нашої допомоги, винно і перелякано дивлячись на нас, заробляють нам своїм нелегким трудом Царство Небесне.

 Отож, не пройдемо мимо протягнутих до нас рук, допоможемо ближньому хто чим може, хтось матеріально, хтось і добрим словом, бо в лиці кожного просящого Сам Іісус Христос призиває нас на Вечерю Любові: «прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу: бо голодний був Я, і ви дали Мені їсти, спраглий був, і ви напоїли Мене, подорожнім був, і ви прийняли Мене, був нагим, і ви одягнули Мене, був хворим, і ви відвідали Мене, у в'язниці був, і ви прийшли до Мене…. Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу» Амінь.

Свергун Ярослав

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин