Новости семинарской жизни

11.12.2017. Служение ректора: память иконы Божией Матери «Знамение»

05.12.2017. Богослужение в семинарии на праздник Введение во храм Пресвятой Богородицы

03.12.2017. Неділя 26-а по П'ятидесятниці

22.11.2017. В день свята Собору всіх Небесних сил Єпископ Серафим очолив богослужіння в селі Лосятин

20.11.2017. Неділя 24-та по П'ятидесятниці

10.11.2017. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преп. Іова Почаївського

05.11.2017. Богослужіння в день Казанської ікони Богоматері

30.10.2017. Неділя 21-а по П'ятидесятниці

26.10.2017. В Киеве состоялась конференция: «Духовное и светское образование: история взаимоотношений – современность – перспективы»

24.10.2017. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Волинським святим

23.10.2017. Служіння ректора: пам'ять св. ап. Іакова Алфеєва та святих отців VII Вселенського собору

15.10.2017. Богослужіння на Покров Пресвятої Богородиці

09.10.2017. Вихованці 4-го класу ПДС відвідали святині Києва

01.10.2017. Воскресне богослужiння в семiнарiї

30.09.2017. Свято на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в кафедральному соборі Тернопільської єпархії

27.09.2017. Свято Воздвиження Хреста Господнього в семiнарiї

25.09.2017. Єпископ Серафим очолив воскресне богослужіння

Проповідь на тему: Тлумачення 140-го псалма

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Сьогодні, і у весь період Великого посту, коли звершується літургія Наперед освячених Дарів, ми з вами чуємо по-особливому чину спів 140-го псалма царя Давида: «Господи воззвах к Тебе услышимя»

 «Майжевсі його знають,- як говорить свт. Іоанн Златоуст, -всі його часто співають, від юності, і до глибокої старості, хоча не всі розуміють суті його.» Псалом написаний під час переслідуванні царем Саулом пророка Давида. Через що був змушений переховуватися у іноземців, однак він має і духовне значення - взивання людської душі до Бога, яка переслідувана дияволом, і знаходиться в тяжких життєвих обставинах, тапросяча про допомогу Божу через молитву.

 Тому чуємо: « Да исправится молитва моя, яко кадило пред тобою…», ось так св. Давид просить дію благодаті св. Духа допомогти йому молитися, й так, як саме кадіння ладану означає чиста жертва, то й молитва має бути достойною, чистою. Далі пророк продовжує: «…воздеяние руку моею, жертва вечерняя,» тут до молитви ще добавляються плоди праці– це справи милосердя та добродіяння, а під «жертвою вечірньою» розуміється саме принесення фіміаму, що являє собою каяттята подяка Творцю, що і спонукає нас до щоденної праці та молитви. Саме цей стіх поставлено св. Церквою на початок піснеспіву, потім його ще повторюють після кожного з наступних 3-ох стішків, ним і закінчується спів, адже в ньому сказано – «даисправится молитва моя» - направиться прямо до престолу Всевишнього.

 Далі ми чуємо: « Господи воззвах к Тебе, услышимя…»,- як сам пророк любив часто молитися, то і тут він знову просить у Господа бути Ним почутим, тому що писав цей псалом під час тяжких гонінь від царя Саула. Чи не в таких самих обставинах знаходимся, буваємо і ми, переслідувані дияволом? Через це не випадково св. отці постановили щоденно виголошувати цю духовну пісню, тому що як для риби потрібна вода для життя, людині повітря, а душі – щоденний зов до Бога про допомогу, адже вона притісняєма від ворога людства.

 Ми взиваємо до Бога, для нас тяжко, особливо у дні Великого посту нас борють страсті, але завдяки молитви є шлях спасіння – все перебороти й налагодити. Проблема в тому, що наша молитва не цілком доходить до Бога, інколи, або ж часто ми молимося, а думка наша далеко від неї, і тому вона розсіюється як дим , тому і не доходить до вух Господніх.

 Про це говорить і святий праведний Іоанн Кронштадський: « Молитву старається лукавий розсипати, як піщаний насип, слова хоче зробити сухим піском, без зв'язки, без вологи, тобто теплоти сердечної. Молитва – це як будинок. На піску будують ті, які моляться без віри, розсіяно, з холодністю серця,- така молитва сама собою розсипається і не приносить користі для молящого; а на фундаменті будують ті, хто під час молитви мають очі духовні направлені до Бога, й моляться до Нього, як живому, лицем до лиця.»

 Саме така і була молитва св. пророка Давида. Він писав, що молитва його « яко кадило пред Тобою», - перед Богом, а так як в момент складання псалмавін переховувався у іноземців, то дійсно не мав можливості воскурити кадилом до Бога Живого, як звершували цю жертву у ті часи, а тому прирівняв вогонь та дим з кадила до своєї сердечної молитви. Так само і для нас дорогі браття та сестри потрібно воздаватиГосподу Нашому жертву душі подібно св. пророку.

 І зараз, знаходячись у періоді Великого посту молитися важко, але не можна розсіюватися духовно, знаючи, що диявол «яко лев рыкающий, ища кого поглотити» стоїть проти волі нашої душі, і коли не дає можливості молитися - для нас потрібна особлива підтримка Божа, до якої ми можемо прибігти на будь-якому місці, та в будь-який час. Тожбудемо вчитися й прибігати до досвіду матері Церкви, тому що не випадково ми стаємо на коліна, і цим сама молитва є посиленою, в той же час і смиренна, так як виражається тілесно й духовно, просячи у Бога милості, і Який дає можливість перебороти ті спокуси, якими ворог старається зіпсувати, затуманити нашу молитву. Ми повинні дорогі браття та сестри з увагою прислухатися до цього псалма, і тоді наша молитва буде « яко кадило» перед Богом, та слова молитви « Господи воззвах к Тебе» - будуть почуті.Амінь.

Коцербюк Вадім

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин