Новости семинарской жизни

11.12.2017. Служение ректора: память иконы Божией Матери «Знамение»

05.12.2017. Богослужение в семинарии на праздник Введение во храм Пресвятой Богородицы

03.12.2017. Неділя 26-а по П'ятидесятниці

22.11.2017. В день свята Собору всіх Небесних сил Єпископ Серафим очолив богослужіння в селі Лосятин

20.11.2017. Неділя 24-та по П'ятидесятниці

10.11.2017. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преп. Іова Почаївського

05.11.2017. Богослужіння в день Казанської ікони Богоматері

30.10.2017. Неділя 21-а по П'ятидесятниці

26.10.2017. В Киеве состоялась конференция: «Духовное и светское образование: история взаимоотношений – современность – перспективы»

24.10.2017. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Волинським святим

23.10.2017. Служіння ректора: пам'ять св. ап. Іакова Алфеєва та святих отців VII Вселенського собору

15.10.2017. Богослужіння на Покров Пресвятої Богородиці

09.10.2017. Вихованці 4-го класу ПДС відвідали святині Києва

01.10.2017. Воскресне богослужiння в семiнарiї

30.09.2017. Свято на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в кафедральному соборі Тернопільської єпархії

27.09.2017. Свято Воздвиження Хреста Господнього в семiнарiї

25.09.2017. Єпископ Серафим очолив воскресне богослужіння

Росоловський Сергiй

Проповідь на тему: Терпіння як засіб для спасіння. Що може дати нам наше терпіння?

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 У сьогоднішньому Євангелії ми з вами чули розповідь про те як в одній із синагог Господь наш Іісус Христос зцілив жінку, яка мала духа немочі, вона була скорченою і ніяк не могла випрямитись.

 Скорчена жінка терпіла не день, не два, не місяць і навіть не рік. На цілих 18 років зв'язав її диявол і вона навіть не могла підняти очі догори, щоб побачити усю красу навколишнього світу. Але вона терпеливо несла свій хрест, всі роки страждань зберігала в своєму серці святу віру і надію на милість Божу. Ревносно відвідувала вона дім Господній, слухала слова повчання, тихо молилася. Засмучена своїм каліцтвом, вона намагалася бути якомога непомітнішою, стояла в далекому куточку, і люди справді не звертали на неї уваги. Але одного разу нещасну скорчену жінку все ж помітили, і побачив її сам Іісус Христос .

 Господь зійшов в світ заради таких, які терпеливо переносять всі скорботи та страждання, вірять і сподіваються на допомогу Божу. Син Божий з'явився до тих, хто здатний був чути Його поклик, і саме такою людиною була ця жінка І ось Іісус Христос кличе її до Себе і возложивши на неї руки зцілює її і вона, випрямившись в той же час возносить славу Господу.

 Ця євангельська розповідь показує нам як Господь може нагородити нас за терпіння. Із Святого Письма нам відомо багато прикладів винагороди Божої за смиренне терпіння та перенесення скорбот. Многострадальний Іов, кровоточива жінка, сліпий, який безропотно очікував біля купелі, всі вони отримали винагороду Божу за те, що терпіли. Також нам відомо багато таких прикладів і з життя святих угодників Божих. Саме одним із таких угодників був святитель Інокентій Іркутський, пам'ять якого свята Православна Церква здійснює сьогодні.

 Святителю випала нелегка доля його пастирського служіння. Коли він був поставлений головуючим духовної місії в Китаї, китайська влада не впустила його на свою територію і святитель був змушений залишитися у прикордонному з Китаєм місті. В середовищі мало віруючих людей і практично без засобів для існування він провів три роки. Та незважаючи на тяжкі умови життя, він ніколи не залишався в празності: писав ікони, проповідував Слово Боже проживавшим навколо бурятам і монголам і просвічував їх святим Хрещенням. Його незламне терпіння служило йому ключом для подолання скорбот.

 Після призначення його єпископом Іркутським на долю святителя випали нові невзгоди. Він і надалі продовжував страждати, не отримував жалованія. У важких кліматичних та побутових умовах проводив місіонерську діяльність. І як результат цього незламне терпіння і невтомна молитва єпископа давали свої плоди. Була відкрита монголо-руська школа, збудований кам'яний храм у Вознесенській обителі Іркутська, границі єпархії були розширені. Під впливом суворого клімату та через хворобливість, святитель рано відійшов до Господа. Та головна нагорода за його терпіння очікувала святителя в Царстві Небесному.

  Дорогі браття та сестри, давайте задумаємось чи вміємо ми проявляти таке ж терпіння яке було у святителя Інокентія та скаліченої жінки? Якими ж нетерплячими буваємо ми з вами і якими малодушними. Хвороба, невдача, чи просто неприємність - і ось ми вже починаємо гніватися на людей, озлоблюватись на весь світ, доходимо до нарікання на Самого Господа. Чи такими повинні бути християни, яким «многими скорбьми надлежит войти в Царствие Небесное…»(Діян. 14:22)?

  Святі апостоли навчають нас з радістю приймати всі труднощі та випробування. Здавалося б, так просто, але як же важко цього досягти. Поставте собі завдання, протягом одного дня абсолютно ні на кого не гніватися, і ні на що не роптати, а все терпіти з радістю в душі! Ось тут ви і переконайтеся, в чому складність досягнення терпіння. То як же нам навчитись терпінню?

  Великим прикладом терпіння є саме святитель Інокентій, який все терпів заради Христа. Заради Христа він відправився у Китайську місію. Іскушенія і утешения він приймав як від руки Божої. І коли людина все приймає як від руки Божої, тоді Бог допомагає людині нести це все.

 Тому дорогі браття та сестри давайте по прикладу скаліченої жінки і святителя Інокентія і тих всіх людей що нас оточують, які безропотно несуть свій життєвий хрест і ми будемо вчитися нести свій хрест заради Христа і заради спасіння. Амінь!

Росоловський Сергiй

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин