Новости семинарской жизни

11.12.2017. Служение ректора: память иконы Божией Матери «Знамение»

05.12.2017. Богослужение в семинарии на праздник Введение во храм Пресвятой Богородицы

03.12.2017. Неділя 26-а по П'ятидесятниці

22.11.2017. В день свята Собору всіх Небесних сил Єпископ Серафим очолив богослужіння в селі Лосятин

20.11.2017. Неділя 24-та по П'ятидесятниці

10.11.2017. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преп. Іова Почаївського

05.11.2017. Богослужіння в день Казанської ікони Богоматері

30.10.2017. Неділя 21-а по П'ятидесятниці

26.10.2017. В Киеве состоялась конференция: «Духовное и светское образование: история взаимоотношений – современность – перспективы»

24.10.2017. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Волинським святим

23.10.2017. Служіння ректора: пам'ять св. ап. Іакова Алфеєва та святих отців VII Вселенського собору

15.10.2017. Богослужіння на Покров Пресвятої Богородиці

09.10.2017. Вихованці 4-го класу ПДС відвідали святині Києва

01.10.2017. Воскресне богослужiння в семiнарiї

30.09.2017. Свято на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в кафедральному соборі Тернопільської єпархії

27.09.2017. Свято Воздвиження Хреста Господнього в семiнарiї

25.09.2017. Єпископ Серафим очолив воскресне богослужіння

Керницький Ілля

Проповідь на тему: «Про милосердя»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 «Блажени милостивии яко тии помиловани будут»,- цими словами Господь в Нагорній проповіді вказує наскільки важлива чеснота милосердя для нашого спасіння. Якщо ми хочемо, щоб Господь помилував нас за гріхи, то і ми маємо бути милосердними. Але ж в чому полягає чеснота милосердя?

 Милостивість одна з проявів найбільшої чесноти- любові. Саме милостивість присутня в житті кожного християнина, саме по ній ми бачимо любов поміж людьми. Ця чеснота заснована на співчутті до інших людей, на небайдужості до ближніх. Істинне милосердя показує нам Господь коли розповідає притчу про милосердного самарянина, яку ми чули сьогодні під час Євангельского читання. Одного чоловіка на дорозі схопили і побили розбійники. Священник і служитель Божий які проходили повз нього не зупинились допомогти, не мають милостивості. А зупиняється самарянин. Іудеї зневажали його народ, його також могли побити розбійники. Але він за це не думає. Єдине що він бачить, це людину яка потребує допомоги. Він відчуває необхідність допомогти, бо його серце сповнено милосердя, потребує зробити добро ближньому. І самарянин допомагає , перев'язує рани і відвозить побитого в гостиницю, а також лишає гроші на його лікування. На прикладі самарянина Христос показує нам, як радісні для християнина діла милосердя. Це є природня необхідність кожної людини.

 Бог створив нас милосердними, так як Сам є Всемилостивий. Христос вчить: «Будьте милосердни, якоОтец Ваш Милосердесть». По Своїй великій милості Бог дає нам життя, все що ми маємо. Милість в кожній дії Господній і Він навчив нас отримувати радість від милосердних справ. Коли ми робимо щось милостиве до ближнього, то отримуємо благодать, отримуємо велику радість. Радість від того, що змогли допомогти нашим ближнім. Людина яка відчула цю радість, хоч одного разу ніколи не зупиниться, завжди захоче творити милосердя, щоб перебувати в цій радості завжди.

 Наше милосердя може бути різним. Нагодувати голодного чи дати гроші бідному, допомогти хворому все це відноситься до справ милості. Але не завжди ми маємо можливість допомогти. Про це пише преподобний Серафім Саровський: «Якщо не маєш нічого, що міг би дати бідному, помолись Господу за нього». І дійсно від такої жертви буде також велика користь.

 Часто ми навіть не бачимо де можемо зробити справу милосердя. Пробачити образника чи наставити людину в вірі, молитовно підтримати також милість, яку чекає від нас Господь. Христос говорив: «Милості хочу, а а не жертви». Ці слова вчать, що коли ми робимо добро ближньому, то прояв нашої милостивості приймається Богом як жертва Йому. Тому милосердя настільки і важливо в нашому житті. Що ми не тільки отримуємо від нього радість, але і приносимо через такі справи жертву Отцю Небесному.

 Дорогі браття та сестри, але що з нами стане, якщо не буде поміж нас милосердя? Відсутність милосердя приводить до жахливих наслідків. Якщо людина не виховує себе милостивим, не шукає як допомогти ближньому, то в її серці панує егоїзм і самолюбство. Така людина стає жорстокою і байдужою. Але саме страшне, що в житті в немилостивої людини зникає радість. Від діл милосердя радіє наша душа, але коли їх нема, то немає чому гріти серце радістю. Безрадісне життя починає вбивати людину, вона шукає насолоди в різних страстях і знаходить тимчасову, але істинної радості в них немає. І крок за кроком знищує себе.

 Нажаль все частіше можна бачити як наше суспільство стає жорстоким і в людей зникає милосердя. І приклад такого відношення можна побачити в кожному місті. Якщо людина лежить на землі, то більшість людей з байдужістю проходять повз неї, а деякі ще і засудять, що треба менше пити. Але ж насправді милостива людина зупиниться і допоможе , викликає швидку допомогу. Ми маємо не бути як той священник і левіт з притчі, а завжди слідувати милосердю, яке бачимо в самарянина.

 Так як нам стяжати чесноту милосердя? В першу чергу це читанням Святого Письма. Кожна сторінка Євангелія дає нам приклад милосердя Христового. Все вчення Христове засновано на милостивості до всіх людей. І ми як істинні раби Господні маємо слідувати Його прикладу. Також нам необхідно вчити себе любові. Бо коли матимемо любов, то не зможемо бути байдужими. Ми самі будемо шукати як комусь допомогти, як зробити діло милостиве. Саме таке життя провів патріарх Константинопольський Іоанн Милостивий, пам'ять якого сьогодні святкує Наша Церква. Все своє життя святий посвятив справі милосердя. Він годував всіх бідняків Константинополя, яких було більше 7 тисяч. Сам постійно ходив по вулицях і роздавав милостиню жебракам, а також відвідував лікарні і власноруч допомагав хворим. І ніхто його не примушував, святитель сам шукав кому допомогти. Він відчув радість і благодать, яку Господь дає за милостивість і боявся її втратити. Серце святого горіло непрестанним бажанням допомогти, облегшити життя людей. Саме тому Церква і називає його Милостивим. А ми маємо дивитись на життя святого Іоанна і хоча б намагатись повторити. І тоді ми зможемо ще на землі відчути радість Небесну, і милосердя стане невід'ємним від нас, стане ціллю нашого життя.

 Тому дорогі браття та сестри, не будемо зневажати ближніми. Будемо горіти справою милосердя і з радістю допомагати всім навколо нас. І тоді ми зможемо стяжати милосердя в своєму серці, як вчить Премудрий цар Соломон: «Милость и истина да не оставляюттебя: обвяжиимишею твою, напиши их на скрижалях сердцатвоего». Амінь.

Керницький Ілля

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин