Новости семинарской жизни

10.11.2017. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преп. Іова Почаївського

05.11.2017. Богослужіння в день Казанської ікони Богоматері

30.10.2017. Неділя 21-а по П'ятидесятниці

26.10.2017. В Киеве состоялась конференция: «Духовное и светское образование: история взаимоотношений – современность – перспективы»

24.10.2017. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Волинським святим

23.10.2017. Служіння ректора: пам'ять св. ап. Іакова Алфеєва та святих отців VII Вселенського собору

15.10.2017. Богослужіння на Покров Пресвятої Богородиці

09.10.2017. Вихованці 4-го класу ПДС відвідали святині Києва

01.10.2017. Воскресне богослужiння в семiнарiї

30.09.2017. Свято на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в кафедральному соборі Тернопільської єпархії

27.09.2017. Свято Воздвиження Хреста Господнього в семiнарiї

25.09.2017. Єпископ Серафим очолив воскресне богослужіння

22.09.2017. Ректор семінарії очолив богослужіння на свято Різдва Пресвятої Богородиці

17.09.2017. Економа Почаївської семінарії привітали з ювілеєм

11.09.2017. День пам'яті преп. Іова Почаївського

09.09.2017. Хресний хід

08.09.2017. День освячення храму

02.09.2017. У Почаївській семінарії був вiдслужений молебень з нагоди початку нового навчального року

Нефедюк Максим

Проповідь на тему: «Хрест – знамення нашої перемоги»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 «Кресту Твоему поклоняемся, Владыко, и святое Воскресение Твое славим».

 Такими словами, дорогі браття та сестри, свята Церква Христова закликає усіх своїх вірних чад прийти до храмів Божих і вклонитися Чесному і Животворящому Хресту. Адже пройшло уже три тижні Великого посту, і ми з вами трохи стомилися. Нам потрібна підтримка. Ми подібні до людини, яка вирушила в далеку дорогу. Спочатку вона йде швидко, бадьоро, але коли пройде частину дороги, то стомлюється і йде повільніше. Людина шукає місце, щоб набратися сили і тоді слідувати далі.

 Ось так само і нам, після того як ми бадьоро пройшли половину Чотиридесятниці і вже трохи ослабли, свята Церква виносить для поклоніння Чесний і Животворящий Хрест Господній. Церква встановлює це свято як втіху в дні Великого посту, тому що в ці дні утримання нам особливо необхідна духовна підтримка. Щоб, дивлячись на розіп'ятого на ньому Сина Божого, ми не падали духом, щоб зрозуміли, що Йому було набагато тяжче, ніж нам, але Він доніс свій Хрест до кінця.

 Хрест Христовий! Немає нічого більш близького і в той же час більш святого для кожного з нас. З самої купелі хрещення свята Церква освячує нас цим святим зображенням. З раннього дитинства любляча мати благословляючою рукою кладе зображення святого хреста на наше чоло. Він, як дорогоцінна святиня і вірна зброя проти духовногом нашого ворога-диявола, знаходиться на грудях у кожного православного християнина. І в кінці нашого життя святий хрест зобразиться на неминучому для кожного з нас гробі і безмовним сторожем стане над могильним пагорбом, як знамення нашої віри в Спасителя і надії на воскресіння.

 Хрест – це є свідчення перемоги Божої. Імператору Констянтину Великому явилося це знамення перемоги й було сказано, що цим перемагай. І він з цим знаменням дійсно переміг на війні і увірував. Тому наші храми й увінчуються хрестами. І тому, де хрест, там й християни, там наші соратники в ділі спасіння.

 Св. ап. Павло говорить: «Я нічим не хочу хвалитися, хіба тільки Хрестом Христовим, яким світ для мене розіп'ятий і я для світу». Ап. Павло не соромився хреста, а, навпаки, хвалився ним. Хресним знаменням осіняли себе святі мученики, коли йшли на муки, на катування і навіть на смерть за Сина Божого.

 Святі пустинники, преподобні отці хресним знаменням проганяли бісівські спокуси і страхи. Бо лише для тих «хто гине, хрест є безумство, а для нас, тих хто спасається – сила Божа є» - повчає нас ап. Павло.

 Яке ж значення і силу має це знамення нашої перемоги? Поклоніння Хресту Господньому є для нас стимулом, поштовхом і натхненням для подальших трудів заради спасіння своїх безсмертних душ. «Хто хоче йти за Мною, - звертається до нас через святе Євангеліє Син Божий, - зречись себе, візьми хрест свій і слідуй за Мною». Господь кличе за собою тільки добровольців. «Хто хоче», - говорить Він. Нікого Господь не примушує. Він дав нам свободу самим вибирати йти за ним чи ні. Але ту людину, яка вирішила все ж таки йти, Він закликає «взяти свій хрест і слідувати за Ним». Наш життєвий хрест – це всі ті випробування, які Господь попускає нам. Це і хвороби, і скорботи, і життєві невдачі, які є у житті кожної людини. Але різниця в тому, що хтось несе їх терпеливо, смиренно, з покірністю волі Божій, несе як свій, а хтось навпаки: дратується, озлоблюється, нарікає, на всіх гнівається, не хоче нести свій і вважає, що хрест, даний йому – непосильний.

 Але ми, дорогі браття та сестри, повинні довіритися Богові, пам'ятаючи, що кожному із нас Він дає хрест по наших силах. І якби нас можна було б спасти легшим хрестом, то Господь по Своїй милості дав би нам легший хрест.Так у лікарні, коли лікар бачить, що хворому не допомагають таблетки, він бере в руки скальпель, бо інакше життя людини не можна врятувати. Якщо не зробити операції, то людина помре. І людина, довіряючись лікарю, добровільно лягає на операційний стіл, дозволяє себе різати, щоб врятувати життя свого тіла. Так і в духовному житті, коли наш небесний лікар Господь Іісус Христос бачить, що нас не можна спасти легким хрестом, попускає нам хрест тяжчий, але все рівно такий, щоб ми змогли його понести. І коли Господь попускає випробування, то разом з тим дає нам і сили терпеливо переносити їх. Тільки ніколи не забуваймо, що Господь любить нас, хоче нас спасти, і все те, що Він нам посилає, необхідне для спасіння наших душ.

 Свт. Феофан Вишенський говорить, що «відчуваючи на собі хрест, ми маємо непомилковий знак того, що ідемо вслід за Господом, шляхом спасіння, в рай». Якщо ж у нас виникає думка, що з Христом не може бути ніяких тягот, це самообман, оскільки вони необхідні для нас, для нашого вдосконалення. Про цю думку чудово говорить сучасний грецький проповідник архімандрит Андрій (Конанос): «Навіть не думай, що поряд з Христом, люблячи Господа, ти не будеш підпадати під життєві випробування. Будеш, і до того ж багатьом! Лише з однією різницею: ти будеш знати, як їх пройти. Ти переможеш великі хвилювання і навчишся триматися над хвилями і пірнати в глибочінь, щоб минути потужний натиск».

 Тому не даремно Церква нам постійно нагадує про нашу нерозривність з хрестом, щоб ми пам'ятали про його спасительність. І земні скорботи повинні нас не розділяти з Христом Спасителем, а ріднити. Хрест Господній – це ще і зброя кожного християнина, якою він боронить свою душу. «Господи, оружие на диавола крест Твой дал еси нам», - співає свята Церква Христова.

 Лише озброївшись хрестом, ми можемо протистояти ворогам нашого спасіння. Є така розповідь, як три дівчини йшли біля залізничної колії. Повз них проїхав поїзд. І тоді біси, які були біля цих дівчат, почали виясняти, чому вони не змогли штовхнути дівчат під поїзд. Питають одного: «Чому ти не штовхнув свою жертву під поїзд»? Той відповів, що у неї на грудях був хрестик, і він не зміг приступити до її. Питають другого: «А ти чому свою не штовхнув, у неї ж не було хрестика»? Інший відповів: «Так, на ній не було, але коли вона виходила з дому, то осінила себе хресним знаменням, і я не зміг до неї приступити». Питають третього: «А ти чому свою не штовхнув, адже на ній і хрестика не було, і сама вона не хрестилася»? А той відповідає, що «коли вона виходила з дому, то її перехрестила мама, і це материнське благословінння не допустило мені наблизитися до неї». Ось бачимо, з цього всього, яке величезне значення і силу має хрест й його знамення.

 А тому, браття та сестри, дякуймо Богові за Його велику милість до нас грішних. З благоговінням і страхом Божим вклоняймося Чесному і Животворящому Хресту Господньому, терпеливо, з християнським смиренням несімо свій життєвий хрест. І просімо у розіп'ятого за наші гріхи Сина Божого підтримки, щоб і цю другу половину посту провести по-християнськи, щоб через щире каяття, через подвиги поста і молитви ми очистили свої душі і в пасхальну ніч могли разом із ангелами «чистим серцем» славити Воскресіння Христове. Амінь.

Нефедюк Максим

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин