Другие статьи

Воспитываем детей
Воспитываем детей, но не перегибаем палку
Заботы родителей о родившемся дитяти прежде всего сосредоточиваются на его физическом воспитании, на уходе за телом и питании маленького, еще беспомощного существа.


Какие молитвы угодны Богу?
Какие молитвы угодны Богу?
Состояние духовного огрубления или одичания в современное время очень тяжело и опасно, ибо выйти из него опять на правильную дорогу гораздо труднее, чем встать на эту дорогу


молебен
Что такое молебен
Каждый день в православных храмах по окончании утренних служб священники совершают требы. Одна из самых распространенных — молебное пение (молебен)


Для чего нужно кадило в храме
Для чего нужно кадило в храме
Начинается всенощное бдение. Хор торжественно и нескоро распевает 103-й псалом, говорящий о сотворении мира. А батюшка в это время обходит церковь с кадилом. Благоуханный дым наполняет весь храм


Как готовиться ко Святому Причащению
Как готовиться ко Святому Причащению
К Таинству Святого Причащения необходимо себя подготовить молитвой, постом, христиански смиренным поведением и настроением, а также исповедью


Сколько раз в году причащаться
Сколько раз в году причащаться
Церковь не дает однозначного ответа. Христиане первых веков старались приступать ко Святой Чаше практически ежедневно. Святой Василий Великий в одном из своих посланий предписывал причащаться четыре раза в неделю,


Как именуются святые
Как именуются святые
Разными подвигами люди угождают Богу. Отец Небесный каждого наделяет талантами в должную меру и от каждого принимает труды во славу Свою.

Піст та його значення

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

 Дорогі браття і сестри! Ось ми з вами і дочекалися Великого посту. Ще недавно здавалося, що до нього далеко. А завтра ми ми вже будемо класти безліч поклонів і, стоячи на довгих богослужіннях, взивати до Бога: “Помилуй мя, Боже, помилуй мя”! Ось так невпинно лине час. Тому сьогодні нам треба замислитися над собою і скласти план на наступаючий піст.

 Взагалі, що таке піст? І чи треба він? Усі ми знаємо, що Господь не вимагає чогось шкідливого чи некорисного для нас, а, навпаки, усі Його заповіді направлені на всесторонню нашу користь. Навіщо ж Господь заповідував поститись, коли це тільки приносить нам зайві труднощі та піклування? Але ж ми знаємо і те, що все духовне у нашому житті тісно пов’язане із матеріальним, тому що такий склад людини: не тільки душа, але і тіло. І все, що робить душа, відображається на тілі і навпаки. Не може людина серйозно подумати про щось духовно чи помолитися, напившись вина та наївшись м’яса. Її тягне, у кращому випадку, виспатись. І не може людина сконцентруватись у собі, нагулявшись по місту та надивившись усіляких спокус, вивісок та оголошень. Ясно, що при серйозному ставленні до свого духовного життя ми не дозволимо собі робити подібні дїї, інакше усе наше життя стане несерйозним та розсіяним.

 Ось саме із-за чого Свята Церква, виконуючи заповідь Божу, встановила особливі, постні дні, щоб ми могли обдумати своє життя, виявити недоліки та спробувати усунути їх. Для цього нам необхідно примінити деякі міри і для свого тіла, а саме: не дозволяти йому їсти таку їжу, що розслабляє його; старатися не блукати думками “по всьому світу” чи своїх “сусідах”, а старатися більше думати про себе; менше говорити, щоб випадково не “наплести” на свого ближнього якоїсь неправди і не осудити його. Усе це має одну ціль: хоч у ці дні задуматися над своїм життям, його призначенням на землі, необхідності багато чого змінити у ньому. У цому нам допомагає богослужіння посту, яке пронизане глибоким почуттям покаяння та виновності людини перед Богом за свої вчинки.

 Піст має неабияке значення. Про це говорять усі святі отці та навіть прості християни, які на собі усю його корисність. Постом людина полегшує і тіло і душу, виводить їх з дебелості та мрака. Тіло робиться легким і бодрим, а душа – світлою і ясною. Піст робить людину крепкою, рішучою та сміливою – і перед людьми, і перед демонами. І ще піст робить людину великодушною, кроткою, милостивою та слухняною. Згадаймо навіть історію: постом святий пророк Моісей сподобився отримати старозавітній Закон від Самого Бога на горі Синай. Постом святий пророк Ілія заключив небо на три роки , а потім знову умолив Бога послати дощ. Постом святий пророк Даниїл та три юнаки стали вирізнятися з-поміж інших отроків вавилонських статністю і красою, хоча навпаки, харчувалися набагато простіше, ніж ті. Постом місто Ниневія спаслося від гибелі, предсказанної пророком Іоною. Постом святий Іоанн Предтеча став найбільшим з-поміж народжених жінками.

 Накінець, сорокадневним постом Сам Гсподь наш Іісус Христос почав Своє діло проповіді на землі і цим явно показав, що і ми повинні починати християнське життя із посту. Спочатку піст, а усе інше приходить із постом і завдяки посту. На Своєму власному прикладі показав нам, наскільки мощна зброя – піст, яким Він переміг усі спокуси диявола і про який говорив: “Сей же род ничимже исходит, токмо молитвою и постом’’ (Лк.12,18). Тому немає потреби більше перечисляти усі переваги посту та приводити безліч прикладів.

 А тепер подумаймо: як же нам приготуватися до наступаючого посту? Відповідь на це питання дає нам сьогоднішнє Євангеліє, що читалось за богослужінням. У першу чергу, необхідно простити своїм ближнім та знайомим усі їх провини і самому попросити прощення. Цим ми засвідчимо перед Богом, що постаралися зробити усе, що вимагається від нас для примирення із ближнім. Цим ми покажемо, що виконали Його заповідь: “Аще отпустите человеком согрешения их, и Отец ваш небесній отпустит вам согрешения ваша”’’ (Мф.6,8). Тобто цим ми маємо надію і на прощення своїх гріхів. Своїм прощенням ми ніби зобов’язуєм Бога простити і нам наші гріхи, згідно з Його заповіддю. Господь не вимагає від нас чогось важкого – всього-навсього простити і тоді Він простить нас. Сьогодні особливий день для цього, тому він і називається Прощеною неділею. Сьогодні ми просто зобов’язані простити своєму ближньому навіть найтяжчі провини. Бо що вони значать порівняно із нашими провинами перед Богом ?

 А ще в Євангелії Господь говорить, щоб ми під час поста не ставали унилими, похмурими чи занадто серйозними. Колись це робили фарисеї, щоб показати перед іншими, що вони постяться. А нам воно навіщо? Навпаки, зараз почнуть казати: “Ось, ці віруючі знову нахнюпилися. Мабуть, наступив піст”. Навіщо ж показувати свої подвиги, коли ми робимо їх для Бога? Тому нам необхідно не показувати цього своїм виглядом, а бути бодрими та життєрадісними. Нехай видимим знаком нашого посту будуть діла милосердя і часта молитва, щоб через нашу поведінку люди прославляли Бога.

 А от наприкінці сьогоднішнього Євангелія Спаситель говорить нам про найголовніше у нашому житті – де повинні зберігатися наші скарби. Що ж це таке? Усі ми люди, тому нам необхідні різні речі, щоб прожити у цьому житті. Без них нам було б дуже важко. Але часто ця необхідність переростає у страсть. Чим більше людина щось має, тим її більше хочеться. Багатство все накопичується і накопичується, а людині все мало. Життя тоді полягає у постійній погоні за збагаченням і людина помирає, прижимаючи до себе золото, немов хоче забрати його з собою. Але ви скажете: це занадто грубий приклад, це не про нас. Але навіть і необхідні речі заставляють нас постійно думати про них, як би їх зберегти, як би довше використовувати, щоб ніхто не вкрав. І якщо людина не має вищих ідеалів, як-то віри в Бога, надїї, любові, то усе своє життя вона буде думати тільки про свій матеріальний стан. А ось Господь говорить нам, які скарби істинні, до яких можна “прищеплятися” серцем. Це – віра в Бога, милосердя, добрі діла та усі добродетелі. Про них не тільки можна думати, але навіть і необхідно. Таким скарбам не страшні ні злодії, ні природні катаклізми. І якщо людина раптово втратить свої земні скарби: її пограбують, чb щось станеться, то вона не стане зразу накладати на себе рук. У неї єщось вище, яке не в змозі ніхто відняти: віра, честь, гідність. Тому, трохи посумувавши, вона знову стане наполегливо працювати, щоб відновити своє положення. Але, на жаль, у повсякденному житті ми бачимо протилежне: більшість людей сильно прив’язані до свого майна. Саме від цього і застерігає нас Господь: щоб ми менше думали про земні речі і віддали піклування про них у руки Божі. Ми не повинні забувати, що це все не наше і на “той світ” ми його не заберем із собою. А якщо щось і трапилось, то потрібно пам’ятати, що “Бог дав, Бог і взяв”, як кажуть у народі. Наші тільки незчисленні гріхи, від яких нам необхідно завжди старатися позбавитися, а особливо у наступаючий піст.

 Дорогі браття і сестри! Вислухавши ці невеличкі поради, постараймося втілити їх у життя. Для цього нам представляється благоприятний час – Великий піст, коли увесь настрій життя і богослужіння допомагає нам у цьому. Будемо же більше придавати часу своїй душі, щоб, очистивши її від страстей і гріхів, із чистою совістю зустріти великий День святої Пасхи!

Розпутний Діонісій

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Настоящая молитва — это не удовольствие, не "нирвана", она начинается с боли. Что за боль? Человек мучается в хорошем смысле слова. Ему больно, он стонет, страдает, о чем бы он ни молился. Знаете, что значит "страдать"? Да, он страдает потому, что соучаствует в общей человеческой боли или же в боли какого-то конкретного человека. За это соучастие, за эту боль Бог воздает ему божественным радованием.

Паисий Святогорец

Надлежит тебе приступать к молитве с таким настроением, чтобы тебе желалось одной Божественной воли, а никак не своей собственной... Того же, о чем наверно знаешь, что оно благоугодно Богу, как, например, добродетели, ищи и проси для того, чтоб наипаче благоугодить Богу и добрее послужить Ему единому, а не с другою какою целию, хотя бы духовною.

Преподобный Никодим Святогорец