Новости семинарской жизни

10.11.2017. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преп. Іова Почаївського

05.11.2017. Богослужіння в день Казанської ікони Богоматері

30.10.2017. Неділя 21-а по П'ятидесятниці

26.10.2017. В Киеве состоялась конференция: «Духовное и светское образование: история взаимоотношений – современность – перспективы»

24.10.2017. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Волинським святим

23.10.2017. Служіння ректора: пам'ять св. ап. Іакова Алфеєва та святих отців VII Вселенського собору

15.10.2017. Богослужіння на Покров Пресвятої Богородиці

09.10.2017. Вихованці 4-го класу ПДС відвідали святині Києва

01.10.2017. Воскресне богослужiння в семiнарiї

30.09.2017. Свято на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в кафедральному соборі Тернопільської єпархії

27.09.2017. Свято Воздвиження Хреста Господнього в семiнарiї

25.09.2017. Єпископ Серафим очолив воскресне богослужіння

22.09.2017. Ректор семінарії очолив богослужіння на свято Різдва Пресвятої Богородиці

17.09.2017. Економа Почаївської семінарії привітали з ювілеєм

11.09.2017. День пам'яті преп. Іова Почаївського

09.09.2017. Хресний хід

08.09.2017. День освячення храму

02.09.2017. У Почаївській семінарії був вiдслужений молебень з нагоди початку нового навчального року

Скарженюк Сергій

Проповідь на тему: «Pозсудження в ділі милостині»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Прилагая к сему все старание покажите в вере вашей добродетель,
в добродетели рассудительность…(2 Петра 1:5)

 В священному писанні ми бачимо багато прокладів милостині. І воно відкриває нам приклад найголовнішого благодійника – Господа Нашого Іісуса Христа. Всі сцілення які Господь подавав людям, Його іскупительна жертва і є милостиня. Господь вчив, що блаженні милостиві, бо вони помилуванні будуть. Багато святих говорило, що завдяки милостині ми можемо отримати спасіння без особливих трудів. Наша церква налічує величезну кількість святих які прославились як благодійники: цілителі, безсрібники, святителі, преподобні. Можна по праву сказати, що серед усіх благодійників, найбільше шанується у наших землях, святитель Ніколай чудотворець, пам'ять якого сьогодні звершує наша свята православна церква. В день його пам'яті, навіть склалась традиція творити милостиню та дарувати подарунки. Вже скільки поколінь діти та дорослі на це свято очікують подарунка під подушкою. Святитель став у нас символом милостині. Давайте ж згадаємо одне із діл його милосердя.

 Один багатий чоловік в місті Потари, в наслідок нещасливих обставин лишився усього свого багатства і став настільки бідний, що не міг утримувати свою сім'ю. У нього було три дочки, яких нещасний батько був готовий віддати на нечестиве сожительсво , щоб забезпечити їх одягом та їжею. Святий Ніколай дізнавшись про це, вирішив допомогти чоловіку у його важкому положенні. В ночі він кинув їм у вікно вузлик з достатньою кількістю золота. Зрадівши цьому дару Божому, батько використав ці гроші, щоб віддати дочку у законний шлюб. Святий дізнавшись про благоразумне використання його грошей, знову повторив милостиню. Коли і на цей раз батько корисно використав кошти, святий Ніколай і в третє повторив милостиню, щоб батько міг видати усіх дочок у законний шлюб. Він врятував цю сім'ю від бідності та духовної погибелі.

 Хоч і в ділі милосердя ми не маємо відмовляти нікому і допомагати кожному хто просить «Просящему дай» так нам говорить Святе Письмо, але милостиня не має обмежуватись лише випадковою роздачею подаяння. Діло милосердя є звершуватися з розсудливістю: якщо ти робиш добро, знай кому робиш(Сир 12:1)Чим більше ми будемо проявляти розсудливість, тим краще наша милостиня послужить людині , а не сприятиме розвитку ліності та тунеядсва людей праздних, не використовуючих благотворінь на користь. Бо без розсудливості ми можемо , несвідомо, подати камінь під видом хліба і перетворитись з благодійника на духовного вбивцю. Свт. тільки тоді повторив милостиню, коли побачив, що батько використав ті гроші на благоустройсво бідуючої сім'ї.

 Дар розсудження у всякому ділі святі отці вважали навіть вище за любов. І цей дар Божий ми маємо постійно розвивати своїм життям по євангельським заповідям. Чому цей дар такий важливий для нас? Святитель Філарет Московський говорить так: "Діло благотворіння, зроблене без розсудливої і сердечної участі у проблемі бідного, є тіло без душі".

 Наше містечко являється невеликим і тому майже всі знають тих хто нуждається. І поміж них є такі люди які просять допомоги відкрито, а є такі люди, які просити допомоги соромляться, хоча знаходяться у скрутному або навіть у безвихідному стані. Таким був бідний батько, якому допоміг святитель. Живучи в розкоші та не відчуваючи ні у чому не достатку, за короткий час він збіднів настільки, що не мав грошей навіть на одяг та їжу, до того ж , у нього залишилось ще три дочки, які теж привикли до розкішного життя. Неважко уявити душевний стан батька, який знаходився у такій скруті, але від був ладний краще, віддати своїх доньок на поругання, а ніж просити допомоги, настільки він соромився просити милостиню. Тоді Святий. Ніколай провидивши духом можливе падіння цієї сім'ї, вирішив їм допомогти. На таких людей і ми маємо звертати найбільше уваги і дізнаватись про них. Ми маємо проявити велику розсудливість , щоб своєю милостинею не принести таким людям душевної травми, замість допомоги. Їм потрібно старатись творити милостиню, так щоб про це ніхто не знав. Спаситель говорить: «дивіться не творіть милостині вашої перед людьми, щоб вони бачили це, бо не будете мати нагороди від Отця вашого небесного». Не зберігаючи таємниці милостині, творячи її на показ, горделиво, ми, немовби осипаємо сілью і так відкриту, та запалену рану у нужденного, заставляємо ще більше страждати його і так знаходячись у скрутних умовах. Таким чином замість доброго діла ми зробимо зле, замість оправдання отримаємо осудження. Та милостиня вище та богоугодніше, яка вагомо підтримує ізнемогаючого в крайній потребі та відстрочує його духовну погибель .

 Сором'язлива та благопокорна бідність заслуговує того, щоб до неї відносилися з смиренням та кротістю. Ми маємо прийти смиренно до такої людини, щоб вона не відчула дискомфорту та пригніченності. Щоб розположити до нас людину, милостині має предшествувати ласкаве слово втішення та благоросположення. Смиренний, добродушний, не тщеславний благодійник для істинно бідної людини стає ангелом-утішителем, не по кількості створеної милостині, а по любвіобільному та сердечному співчуттю до нужденних та обездолених людей. Бо існує окрім матеріальної милостині, милостиня духовна, яка без сумніву стоїть вище матеріальної. І дуже часто бідні потребують саме духовної милостині,наприклад можливість висказатись, або щоб ми проявили увагу до їхньої біди. Дотримуючись розсудливості та гармонічно використовуючи обидва види милостині, ми відведемо людину від погибельної бездни, та ми подамо їм саме ту підтримку у якій вона нуждається найбільше . Тоді буде досягнута головна ціль милостині, збереження людини від гріха, та підтримка бідного на шляху до царства небесного.

 Приклад милостині святителя нехай послужить нам орієнтиром у наших ділах. І у період посту ми маємо з особливою кропітливістю втілювати Євангельскі істини у життя. Бо в ці періоди року, нам даються найсприятливіші умови для душевної допомоги собі та особливо ближньому . «Се время благоприятное се время спасения». Так нам говорять богослужбові тексти про піст. Тому браття та сестри давайте в цей благоприємний час, час святого Різдвяного посту усугубимо наші діла милосердя, щоб достойно зустріти свято Рожества найголовнішого Благодійнига Господа Нашого Іісуса христа. Амінь.

Скарженюк Сергій

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин