Новости семинарской жизни

10.11.2017. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преп. Іова Почаївського

05.11.2017. Богослужіння в день Казанської ікони Богоматері

30.10.2017. Неділя 21-а по П'ятидесятниці

26.10.2017. В Киеве состоялась конференция: «Духовное и светское образование: история взаимоотношений – современность – перспективы»

24.10.2017. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Волинським святим

23.10.2017. Служіння ректора: пам'ять св. ап. Іакова Алфеєва та святих отців VII Вселенського собору

15.10.2017. Богослужіння на Покров Пресвятої Богородиці

09.10.2017. Вихованці 4-го класу ПДС відвідали святині Києва

01.10.2017. Воскресне богослужiння в семiнарiї

30.09.2017. Свято на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в кафедральному соборі Тернопільської єпархії

27.09.2017. Свято Воздвиження Хреста Господнього в семiнарiї

25.09.2017. Єпископ Серафим очолив воскресне богослужіння

22.09.2017. Ректор семінарії очолив богослужіння на свято Різдва Пресвятої Богородиці

17.09.2017. Економа Почаївської семінарії привітали з ювілеєм

11.09.2017. День пам'яті преп. Іова Почаївського

09.09.2017. Хресний хід

08.09.2017. День освячення храму

02.09.2017. У Почаївській семінарії був вiдслужений молебень з нагоди початку нового навчального року

Касянчик Василь

Проповідь на тему: «Значення віри в житті людини»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 «Без веры невозможно угодити Богу»(Євр. 11;6)

 Такими словами, дорогі браття і сестри, апостол Павел показує наскільки віра є важливою для життя людини. А як же нам її стяжати?

 Про важливість віри говорить Сам Христос, кажучи: «Веруяй в Сына имать живот вечный: а иже не верит в Сына не узрит живота, но гнев Божий пребывает на нем»(Ин. 3;36). В іншому місці Святого Письма Христос говорить про те, що віра є однією із головних умов досягнення благих і високих цілей такими словами: «Вся, елика аще воспросите в молитве верующе, приимите»(Мф. 21;22). Віра в Господа є даром Божим, про це апостол Павел каже наступні слова: «благодатью бо есте спасени чрез веру, и сие не от вас, Божий дар»(Єф. 2;8).

  У Святому Письмі ми знаходимо немало випадків коли прояв віри стає запорукою здійснення благих цілей людей. Так, по вірі капернаумського царедворця Господь зцілює його сина, по вірі сотника Христос спасає його слугу, по вірі батька Господь зцілює біснуватого отрока після Преображення. У сьогоднішньому воскресному Євангелії ми також чули про людей, які мали цей Божий дар і як вони його використали.

 Христос, повернувшись із Гадаринської землі в місто Капернаум звершив там два чуда. Коли до Христа підійшов начальник синагоги Іаір і попросив Його прийти та зцілити свою смертельно хвору дочку, Господь, оточений великою кількістю людей відправився в його дім. Звичайно, Іаір прийшов до Христа з вірою, яка стала умовою спасіння його дочки.

 Серед людей, які оточували Господа була жінка, яку по переданню звали Вероніка. Вона 12 років хворіла кровотечею і витратила все своє майно на лікування, однак не отримала зцілення. Вероніка навіть втратила надію на одужання. Але вона не втратила того, що їй в подальшому допомогло, вона не втратила віри в Бога та в Сина Божого Іісуса Христа. Ця жінка не наважувалася просити Господа зцілення по тій причині, що по Мойсеєвому Закону вона вважалась нечистою і не мала права виходити з дому та до когось торкатись (Лев. 15; 28-29). Але маючи сильну віру в те, що Господь подарує їй так бажане нею здоров'я, Вероніка навіть не побоялась порушити законодавства. По Закону жінку за такий вчинок потрібно було побити камінням. Незважаючи на це все, Вероніка таємно доторкається до Джерела Життя – Самого Спасителя і тому Він відразу ж зцілює її.

 Господь відчув, що до нього хтось доторкнувся і шукав очима ту, яка це зробила. Жінка, бачучи, що не може сховатися від Всевидячого Бога, сама підходить до Нього і розповідає про подію зцілення. Христос вимагає від зціленої, щоб вона розповіла про чудо, звершене Ним не для того, щоб привернути до Себе людську славу, якої Він завжди уникав. Господь це робить для того, щоб укріпити віру в людях, які Його оточували. Це перш за все потрібно було Іаіру, на чию слабку віру чекало велике випробування – смерть дочки. Коли батьку сповіщають про це, Господь відразу ж йому каже: «Не бійся, тільки віруй, і спасена буде»(Лк. 8;50). Бачучи випадок з кровоточивою, Іаір мав у ньому укріплення своєї віри, яка була умовою спасіння його дочки.

 Прийшовши у дім Іаіра, Христос залишив у кімнаті з померлою лише її батьків та апостолів Петра, Іакова та Іоанна. Господь взявши дівчину за руку, промовив: «дівчино! Встань»(Лк. 8;54). Цих слів Господа було було достатньо і дівчина воскресла.

 Прослухавши Євангельську розповідь ми стаємо свідками того, як Господь по вірі людей творить чудеса. Зрозуміло, що Христос це робить для вищих цілей, для спасіння людських душ. У вищому розумінні події з кровоточивою ми повинні знати те, що хвора жінка – це грішна душа, яка повіривши в Господа має можливість спастись.

 А чи можливі такі чудеса на землі після Вознесіння Христового? Господь каже, що Він ніколи не залишить людей, завжди буде перебувати з нами. Христос по слову апостола «вчора, і сьогодні і навіки Той же» (Євр. 13;8) і Він чекає від людей лише прояву такої віри як у Іаіра і кровоточивої. І такі прояви ми знаходимо в житіях святих. Наприклад, у життії святого Юліана ми знаходимо наступну розповідь. У язичника Анастасія помер син. Батько зі сльозами просив святого Юліана Іменем Христа повернути сина. Святитель сказав йому: «Якщо повіриш в Того, Кого я проповідую, то син твій буде живий». Язичник пообіцяв, що повірить у Господа і святий Юліан помолившись, воскресив його сина. І тут ми бачимо, як і після Свого славного Вознесіння Господь по вірі людини звершує чудо.

 Святитель Тихон Задонський порівнює віру в Бога з коренем дерева: «чим більше розгалужується і заглиблюється корінь, тим більше росте дерево і більше приносить плодів. Так і в людині: чим більше укріплюється в ній віра, тим більше людина духовно зростає, тим більше приносить духовних плодів». Варто зазначити, що однієї віри без істинно християнського життя, не досить, слід показувати свою віру в справах і справами свідчити про свою віру. Вірі властиво проявлятися в добрих справах як ми і бачимо в вищезгаданих випадках.

 Ми, дорогі браття і сестри, дуже часто порабощаємся суєтними земними проблемами і при цьому звертаємося до Господа зі своїми проханнями подібно кровоточивій та Іаіру. А чи вистачає у нас віри, щоб бути достойними таких великих чудес? Згадаймо євангельську розповідь про те, як Христос з'явився в ночі посеред моря апостолам, неподалік від їхнього човна. Апостол Петро звернувся до Господа зі словами: «Господи! Якщо це Ти, повели мені прийти до тебе по воді»(Мф. 14;28). Христос відповів: «Іди»(Мф. 14;29). Апостол, сповнений віри і радості пішов по хвилях до Спасителя. Із-за сильного шторму піднялися великі хвилі, яких дуже злякався ученик. Боячись небезпеки, він почав сумніватися і втрачати віру. Коли апостол її втратив, то почав тонути зі словами: «Господи, спаси мене»(Мф. 14;30). В цей момент Христос протягнув руку Петру і запитав: «Маловере, почто усумнелся еси?»(Мф. 14;31). Ми бачимо, що коли апостол Петро засумнівався, то почав гинути. Так і в нашому житті, якщо людина втрачає віру, тим самим не може досягнути бажаного.

 Святитель Феофан Затворник казав: «Якщо ти втратив гроші, багатство, ти не втратив нічого; якщо ти захворів – ти втратив небагато; а якщо ж ти втратив віру – втратив усе». Для того, щоб стяжати віру, яка так необхідна в ділі спасіння, нам потрібно перш за все молитися до Господа зі словами «Господи, збільш нашу віру»(Лк. 17;5). Апостол Павел пише: «Віра від слухання, а слухання від слова Божого»(Рим. 10;17), тому ще одним засобом досягнення віри є слухання Слова Божого, читання Святого Письма та житій святих. Досягненню віри сприяє також спілкування і знайомство з високодуховними людьми. Щоб не втрачати віру не потрібно близько спілкуватися з невіруючими людьми, яких зараз є немало. Щоб мати щиру віру в Бога, потрібно очищати своє серце, томущо Господь каже: «Блажени чистии сердцем: яко тии Бога узрят»(Мф. 5;8)

 Тому-то, дорогі браття і сестри, пам'ятаючи про необхідність віри в житті будемо просити у Господа цього великого дару, будемо надіятись на милість Божу і на те, що Господь по молитвах святого Юліана сподобить нас життя вічного у Царстві Небесному, кажучи нам: «Вера твоя спасе тя»(Лк. 8;48). Амінь.

Касянчик Василь

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин