Новости семинарской жизни

26.10.2016. Преподаватели и студенты семинарии приняли участие в конференции: «Духовное и светское образование»

23.10.2016. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

21.10.2016. В Почаевской семинарии состоялась встреча с cхиархимандритом Гавриилом (Бунге)

15.10.2016. На свято Покрови Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили святкову літургію

01.10.2016. Лекция на тему: «Новые вызовы информационного общества»

21.09.2016. На свято Різдва Пресвятої Богородиці в семінарії відслужили святкову літургію

10.09.2016. Ректор семинарии принял участие в праздновании памяти преп. Иова в Почаевской Лавре

08.09.2016. В Почаевской семинарии состоялись торжества по случаю 10-летия основания семинарского храма

04.09.2016. Єпископ Серафим звершив ієрейську хіротонію

01.09.2016. В Почаївській духовній семінарії розпочався новий навчальний рік

29.08.2016. В день Успіння Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили молебень для дітей

23.08.2016. В Почаївській духовної семінарії проходять вступні іспити

20.08.2016. На свято Преображення Господа нашого Іісуса Христа єпископ Серафим звершив літургію в м.Шумську

05.08.2016. В день пам'яті Почаївської ікони Богоматері єпископ Серафим звершив літургію в Успенському соборі

01.08.2016. Ректора семінарії, єпископа Серафима, привітали з днем Ангела

04.07.2016. B неделю Всех святых епископ Серафим совершил Божественную литургию

20.06.2016. Єпископ Серафим звершив святкове богослужіння в день Святої Трійці в семінарії

11.06.2016. У Почаївській семінарії відбулося засідання педради

10.06.2016. В Почаївській Семінарії відбувся захист дипломних робіт

23.02.2016. У Почаївській семінарії відбулося засідання педради

14.02.2016. В Почаївської семінарії відбулась зустріч нового ректора

20.01.2016. На свято Богоявлення в Почаївській семінарії звершили чин освячення води

Атаманюк Максим

Проповідь в 5-ту неділю Великого посту

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

  Милостю Божою сьогодні вже 5-та Неділя Великого посту.І ми чули Євангельське читання про 2-ох братів-апостолів, які просили у Господа, щоб вони зайняли найпочесніші місця по праву і ліву сторону від Нього, коли Він буде у славі Своїй. Чому Свята Православна Церква пропонує нам саме тепер цей уривок із Священного Писання? Які ми висновки повинні зробити собі із нього?

 Апостоли Іаков і Іоанн просили такої честі у Спасителя по тій причині, що вважали себе достойними цього і неправильно розуміли царствування Іісуса Христа, прирівнюючи його до будь-яких інших земних царств. Вони разом з апостолом Петром бачили Преображеніє Господнє, тому думали, що так само у Царстві Своєму Христос по-особливому наділить їх в порівнянні з іншими учнями. Це викликало незадоволення і заздрість серед апостолів. Так само часто ми, ходячи до Церкви і формально постячись, починаємо превозноситись над ближніми і думаємо гордо, що Господь обов'язково нагородить нас за такі труди. Апостоли хоч і ходили за Господом, але не розуміли ще глибини мудрості Його. Так і ми, ніби відвідуємо храм, але кічимось один перед одним і самі перед собою, поступаючи так, як поступають ті, хто живе, не знаючи Христа.

 І Спаситель кротко вразумляє Своїх учнів і нас, як повинні думати і поступати ті, хто називається Його послідовниками і унаслідувати Небесне Царство. Своїми словами Господь протиставляє Царство грішних людей і Своє Царство, яке не від світу цього. Бо тут, на землі, бути більшим – означає гордо бажати шани, почестей і служіння собі. А християнське поняття «бути більшим» заключає в собі повну самовіддачу, коли забуваєш себе, а лише піклуєшся за ближніх. Преподобний Паісій Святогорець каже, що бути першим – це бути на передовій на духовній війні, закривати своїми плечима тих, кому потрібна допомога.

 Так Христос відкриває апостолам основний принцип,який повинен бути у взаємовідносинах між ними: «Хто хоче бути більшим між вами, - хай буде вам слугою;хто хоче бути першим , - хай буде всім рабом.» Дивний і глибокий смисл заклав Учитель у словах «слуга» і «раб»: той, хто хоче прихилити дл себе милість Бога, хай смиренним і відданим серцем служить ближньому, надіючись отримати за це місце у Царстві Небесному, - як слуга, що працює на хазяїна, отримує достойну плату. А той, хто має таку ревність, що аж хоче бути першим у служіння Господу, повинен повністю відсікти свою волю, як раб.

  Все, що Іісус Христос проповідував, Він показав своїм прикладом. Він не шукав слави і почестей від людей, а Сам служив їм,зцілював їх, повчав, молився за них. Коли Спаситель творив чудеса, то забороняв про них розповідати, щоб слава про Нього не розповсюджувалась. Але найбільший приклад самопожертви у тому, що Отець Небесний настільки полюбив нас, що послав Сина Свого Єдинородногона смерть, щоб «усякий, хто увірує в Нього, мав життя вічне».Сам Бог зійшов на землю, послужив грішній людині заради її спасіння; хоча Йому цього не було потрібно, бо Він Всеблагий. Не учні умивали ноги Христу на Тайній Вечері, а Він умивав.Бо якби Він поступав так,як як поступають «великі світу цього», тобто горді люди, які шукають собі почестей,то би апостоли умивали ноги Йому. Тоді би Господь не терпів побоїв, принижень, обпльовування, насмішок і позорної смерті на хресті.

 Ми називаємо себе християнами, тому повинні уподібнюватись у всьому Христу. Спаситель казав, що «по тому будуть знати, що ви Мої учні, коли будете мати любов між собою».А «любов, - каже ап.. Павло,- не шукає свого». Саме така любов спонукає людину шукати те,що потрібно не їй,а ближньому. Така любов закликає служити іншим, не чекаючи нічого взамін. Ця любов причислює нас до звання учнів Христових, до числа тих, хто сяде по праву і ліву сторону від Царя Небесного у Його славі.

 Істинне служіння ближньому одночасно є служінням Христу. Бо Він казав: «те, що ви зробили одному із цих братів Моїх менших, те ви зробили і Мені.» Заповідь служіння ближньому настільки важлива, що, як ми знаємо із Євангелія, на Страшному Суді Син Божий запитає лише за діла, створені Йому через ближніх. Чи напоїли, коли бачили спраглого? Чи накормили голодного? Чи прийняли змученого з дороги? Чи оділи нагого? Чи провідали хворих, і тих, хто в темниці? Усі ці справи готують нас до вічного блаженства.

 Дорогі браття та сестри! Зараз ми переживаємо період Великого Посту. У цей час ми повинні приділити ще більше зусиль на діла милосердя. У житті прп. Марії Єгипетської, пам'ять якої сьогодні вшановує Свята Церква, є цікавий і повчальний епізод. Коли вона усвідомила свою гріховність і , слухаючи голос Богородиці, ішла в пустелю за р. Іордан, одна людина дала їй гроші на 3 хлібини. Здається, таке маленьке добре діло, що ми навіть не знаємо імені цієї людини. Але ці хлібини були для неї їжею 16 років! Так інколи наша маленька милостиня може зробити для ближнього велике благо.

 Тому постараймося не шукати собі теплого місця і щоб тільки про нас піклувались, а поспішімо самі думати про оточуючих. Коли будем робити добрі діла, то не будемо гордитись,бо ми тільки виконуємо те, що повинні робити- брати приклад з Христа. Забудьмо себе, - тоді Господь Сам подбає про нас і сподобить нас усіх почути у вічності милостиві слова Царя Небесного : « Прийдіть, благословенні Отця Мого, унаслідуйте Царство, приготоване вам від створення світу». Амінь.

Атаманюк Максим

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин