Новости семинарской жизни

26.10.2016. Преподаватели и студенты семинарии приняли участие в конференции: «Духовное и светское образование»

23.10.2016. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

21.10.2016. В Почаевской семинарии состоялась встреча с cхиархимандритом Гавриилом (Бунге)

15.10.2016. На свято Покрови Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили святкову літургію

01.10.2016. Лекция на тему: «Новые вызовы информационного общества»

21.09.2016. На свято Різдва Пресвятої Богородиці в семінарії відслужили святкову літургію

10.09.2016. Ректор семинарии принял участие в праздновании памяти преп. Иова в Почаевской Лавре

08.09.2016. В Почаевской семинарии состоялись торжества по случаю 10-летия основания семинарского храма

04.09.2016. Єпископ Серафим звершив ієрейську хіротонію

01.09.2016. В Почаївській духовній семінарії розпочався новий навчальний рік

29.08.2016. В день Успіння Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили молебень для дітей

23.08.2016. В Почаївській духовної семінарії проходять вступні іспити

Іванов Андрій

Проповідь на тему: «Важливість людського слова»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 На протязі цих великопостних тижнів, ми неодноразово чули слова молитви Святого Єфрема Сирина: «Господи и Владико живота моего, дух праздности, унинія, любоначалія і празднословія не даждь мі». Як бачимо браття і сестри, святий, наряду з цими пороками, ставить гріх празднословія, а значить він не є маловажним в нашому повсякденному житті. Бо як ми знаємо, Господь наш Іісус Христос сказав: «Яко всяко слово праздное, еже аще рекут человеци, воздадят о нем слово в День Судний» (Мф 12:36)

 В чому ж заключається таке велике значення нашого слова? Господь створивши людину, наділяє ЇЇ даром слова, чим відділяє нас від інших тварин та істот. Через цей дар, ми уподібнюємось Самому Богу, який словом створив весь видимий світ. Але по своїй власній волі, людина може використовувати слово як во благо, так і во зло, бо кожне наше слово, має великий вплив і на нас самих, і на оточуюче нас середовище. Відомо, що пророки, апостоли, святі угодники, на протязі свого життя казали богодухновенні і мудрі слова, і наскільки великий вплив вони мають по нинішній день на душі людей які чують їх. І навпаки, пусті, не змістові слова, наносять велику шкоду людям. Це ми можемо побачити із свого власного життя. Наприклад, якщо провести в пустій розмові десь одну або півтори години, то після неї, людина не зможе не молитися, не читати Святого Письма, і взагалі, вже ні на яке серйозне діло чи подвиг не буде годна, бо всю свою енергію випустила через празднословіє. І це відноситься як до того що говорить, так і до того хто слухає. Тому диявол, знаючи таке велике значення людського слова, постійно старається підштовхнути нас до гріха пустословія, проти якого, Святий Єфрем закликає боротися християн особливо в ці великопостні дні. Бо якщо не будемо стримувати свого язика, то не тільки не придбаємо ніяких добродетелей, але і втратимо ті крупиці добра, які здобули у цей піст через поклони і молитву. Святий апостол Яків, називає язик вогнем, який будучи воспаляєм від гєєни вогненної, оскверняє все наше тіло. Хоча на перший погляд, де хто може не зрозуміти, що в цьому поганого, ми не вбиваємо, не крадемо, не сваримося, а просто з кимось попусту говоримо, в чому ж тут гріх?. Але якщо уважніше прослідкувати за собою в без змістовій розмові, то помітимо, що майже кожне слово, це ропот, спор, осудження, клевета, та інше зло яке ісходить з наших уст. Все це призводить до того, що людина втрачає духовну силу і енергію, за допомогою якої може долати гріхи та пороки. Святі Отці прирівнюють говірливу людину до дирявого мішка, що не зберігає а розтачає зерно. Подібно и ми, втрачаємо через пусті розмови, останні крупинки духовності. Святі Отці по цьому поводу говорять: «Ніщо так не відганяє від людини Духа Божия настільки сильно, як праздні розмови». А вже нема що говорити за те, скільки драгоцінного часу, данного нам для спасіння, ми забираємо як особисто в себе, так і в нашого ближнього, через це без змістове спілкування. І тому, знаючи ці негативні моменти, Святий Єфрем звертається до Господа, щоб хоча би під час великого посту, Він не попускав нам немічним впадати в порок празднословія.

 Але нажаль, як ми бачимо, гріх пустословія охоплює практично усі слої людського суспільства. Люди, можно сказати поріднились із цим пороком, і навіть не вважають його за гріх. Священик Іоанн Крест'янкін по приводу цього пише: «Заради празднословія, нас постійно тягне до сусідів, друзів, знайомих, але не для розмови за Бога, духовне життя, спасіння, а для того, щоб когось оклеватати, засудити, або як кажуть в народі: кістки перемити. І так, ми в гості йдемо духовно пустими, а вертаємось ще порожнішими». Премудрий цар Соломон про це говорить: «Мнози пали от острия меча, но не столько, сколько пало от язика» (Прем 28:21). Ми навіть не можемо собі уявити, наскільки велику небезпеку представляє для нашого спасіння гріх празднословія, бо за кожнісіньке слово дамо відповідь на Страшному Суді. Тільки подумати, скільки слів ми говоримо на протязі дня просто так, без всякого змісту, і навіть не дивлячись на те, що йде святий піст. Дійсно, страшними є слова Господа для кожної людини, бо дар слова, даний Богом нам, ми в більшості використовуємо для власної загибелі.

 Але ж не дивлячись на те, православні християни не мають впадати в відчай, бо Господь дав нам святі таїнстві покаяння і причастя, через які, з Божою допомогою, ми можемо виправляти своє життя. Особливо ж частіше до них треба преступати у піст, на протязі якого Свята Церква призиває християн вести духовну брань із своїми пороками. Також Святі Отці дають нам ряд настанов, перевірених їх власним досвідом, як ми маємо весту боротьбу з гріхом празднословія.. В першу чергу о ізбавлєнії від цього пороку , треба просити Господа, бо власними силами, без Його благодатної допомоги, не зможемо нічого досягнути у духовному житті. Також треба ізбігати пустословних розмов, знаходячи собі для спілкування дійсно мудрих людей, які змогли б сказати щось корисне для нашого спасіння, але нажаль таких людей дуже мало, то іноді слід заміняти це спілкування чтєнієм Євангелія, через яке Сам Господь говорить з нами, або ж творами Святих Отців, через які ми так само входимо в живе спілкування з ними. Ще Святі Отці радять уважно слідкувати за своїм язиком, аналізуючи кожний пережитий день: чи не пустословили ми, чи не образили когось, якщо ж таке є, то слід кожен день каятись перед Богом, і якщо це увійде в звичку, то з часом навчимося контролювати свої слова, а разом з цим, зможемо стримувати і інші гріховні пороки, проти яких Свята Церква закликає нас боротися у благопріятний час великого посту.

 Отож постараємось в цей святий піст, хоч трошки стримувати свого язика, пам'ятаючи те, що без молчанія, не може бути ніякого серйозного подвигу, і навіть правильного посту. Будемо всі сили нашої душі направляти проти цього пороку, згадуючи слова Святого Апостола Якова: «Аще кто в слове не согрешает сей муж соверен есть, силен обуздати и все тело» (Иак 3:2) Амінь.

Іванов Андрій

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин