Новости семинарской жизни

26.10.2016. Преподаватели и студенты семинарии приняли участие в конференции: «Духовное и светское образование»

23.10.2016. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

21.10.2016. В Почаевской семинарии состоялась встреча с cхиархимандритом Гавриилом (Бунге)

15.10.2016. На свято Покрови Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили святкову літургію

01.10.2016. Лекция на тему: «Новые вызовы информационного общества»

21.09.2016. На свято Різдва Пресвятої Богородиці в семінарії відслужили святкову літургію

10.09.2016. Ректор семинарии принял участие в праздновании памяти преп. Иова в Почаевской Лавре

08.09.2016. В Почаевской семинарии состоялись торжества по случаю 10-летия основания семинарского храма

04.09.2016. Єпископ Серафим звершив ієрейську хіротонію

01.09.2016. В Почаївській духовній семінарії розпочався новий навчальний рік

29.08.2016. В день Успіння Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили молебень для дітей

23.08.2016. В Почаївській духовної семінарії проходять вступні іспити

20.08.2016. На свято Преображення Господа нашого Іісуса Христа єпископ Серафим звершив літургію в м.Шумську

05.08.2016. В день пам'яті Почаївської ікони Богоматері єпископ Серафим звершив літургію в Успенському соборі

01.08.2016. Ректора семінарії, єпископа Серафима, привітали з днем Ангела

04.07.2016. B неделю Всех святых епископ Серафим совершил Божественную литургию

20.06.2016. Єпископ Серафим звершив святкове богослужіння в день Святої Трійці в семінарії

11.06.2016. У Почаївській семінарії відбулося засідання педради

10.06.2016. В Почаївській Семінарії відбувся захист дипломних робіт

23.02.2016. У Почаївській семінарії відбулося засідання педради

14.02.2016. В Почаївської семінарії відбулась зустріч нового ректора

20.01.2016. На свято Богоявлення в Почаївській семінарії звершили чин освячення води

Гвоздь Вадим

Проповідь на тему:«Вигнання Адама з раю»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Возлюблені во Христі браття та сестри сьогодні Свята Церква згадує подію яка назавжди змінила історію всього людства – вигнання Адама з раю. Також цю неділю називають ще Прощеною, тому що саме в цей день читається чудовий Євангельський уривок від Матфея, в якому Господь Говорить: «Аще бо отпущаете человеком согрешения их, отпустит и вам Отец ваш Небесный… Аще не отпущаете человеком согрешения их, ни отец ваш Небесный отпустит вам согрешений ваших».

  В цей день люди завжди просили одне в одного пробачення і цим підготовлюють себе до святої Чотиридесятниці. Якщо ж ми маємо на когось злобу, то цим самим ми перекреслюємо все своє духовне життя і уподібнюємось злим духам які взагалі нічого не їдять. Тому краще їсти м`ясо в піст, ніж когось їсти своєю злобою.

 Чому ж Отець Небесний не пробачає тій людині яка не пробачає сама? Нажаль, ми часто сваримось. Причиняємо образи,створюємо конфлікти. А образа, непорозуміння, недоброзичливість відштовхують нас один від одного. «Бог є любов» - і створив людину по образу Своєму та подобію. Господь бажав щоб людина жила в любові, а диявол навпаки – хоче розділити всіх людей, сіяти ворожнечу та злобу. Один з перекладів слова «диявол» - розділяючий. Він хоче розділити між собою народи, зруйнувати сім`ї, розлучити батьків з дітьми та посварити найкращих друзів. Тому якщо ми приймаємо участь в сварці ми підчиняємо себе дияволу, слідуємо думкам які він вкладає в наш розум, співчуваємо їм серцем, виконуємо волю його і тим віддаляємо себе від Бога, а це дуже страшно. Всяке відлучення від Бога ніщо інше як гріх. Тому Господь і сказав, що Отець Небесний не пробачить таку людину. Не тому, що Він веде підрахунок хто, кому і що винен, ніби якщо ви так,тоді і Я так. Ні, просто ми самі віддаляючись від іншої людини, діємо проти любові, а значить проти Самого Бога. А якщо так вчиняємо то відповідно не можемо увійти у вічність, стати на шлях духовного життя тобто не можемо пізнати нашого Творця. Коли ж ми тримаємо на когось образу, відповідно тримаємо образу і на Господа тому що виступаємо проти заповідей Його, тобто відкидаємо Самого Бога.

  Тому слова Господа означають не те, що Отець Небесний хоче нам будь якою ціною помститись за гріхи. Ні, Син Божий Господь наш Іісус Христос свідчить, що якщо ми не пробачаємо образи то не можемо бути дітьми Божими, тоді ми являємось дітьми диявола. Саме тому, коли нас хтось образить, причинить зло, ми, якщо хочемо досягнути вічного життя, хочемо бути учнями Христовими, нам треба переступити через себе і пробачити цю людину. Хтось може сказати: «Ну, це ж не я винен, то всі він, мій ближній, такий-сякий». Зрозуміло це не знімає гріх який звершила та людина, гріх завжди залишається гріхом, але ми повинні пробачити. Знову ж: «чому повинні?» Та нічого ж ми не повинні, кожен вправі жити так як йому хочеться, як подобається, і вибирати – де хоче опинитись чи в райських обителях чи в аду? Це справа вільного вибору кожної людини, Господь не обмежує нашу волю і не змушує нічого. Не наказує, так роби, а так ні, того люби а іншого ні… Він говорить нам: «Така Моя воля, таке Моє бажання, Я хочу цього, а ви дивіться, що вам дорожче». Або власна самозакоханість та гордість, яка не дає зробити крок на зустріч, це то, що намагається виховати в нас диявол, або ж навпаки кротість та смирення – те, що може зробити нас дітьми Божими. Якщо ми бажаємо цього навчитись, мусимо відкинути все негативне від себе та стати справжніми учнями Христовими. Спочатку дуже тяжко, іноді навіть з титанічними зусиллями але зможемо викорінити в собі те, що посіяв в нас диявол. Тому нам необхідно всіма зусиллями старатись не приймати участі ні в яких суперечках та конфліктних ситуаціях. Буває іноді, що не можливо примиритись з людиною, але нехай ця можливість йде не з нашої подачі. Апостол Павло говорить: «Якщо можливо з вашого боку, будьте в мирі з усіма людьми». Будемо старатись щоб не від нас йшло це розділення. Наше серце має завжди бути відкритим для примирення, відкритим для любові. Потрібно виховати в собі цю властивість - прощати, і по цьому ми станемо уподібнюватись Господу, тому, що така ж властивість Божества.

 А що ж таке пробачення? Ось дві людини посварились між собою, потім усвідомивши пагубність ситуації примирились, пробачили одне одного – і вже не має між ними стіни, вони знову перебувають в любові, зло яке панувало потерпіло поразку. Те ж саме і в пробаченні від Бога. Бог прощає, а це значить, що Він єднається з нами, приходить до нас і перебуває поряд. І коли Господь поряд, а Він це Дух – то для нас починається духовне життя, без Бога таке життя просто не можливе.

 Саме тому нам необхідно прощати завжди, що б не сталось. І якщо ради Христа, тільки заради Нього, заради Його любові, заради того щоб досягнути духовного життя, досягнути вічності ми повинні весь час прощати одне одного, прощати щиро, без фальші та обману, з чистою сердечною простотою. Матимемо терпіння до немощів нашого ближнього, приймати на себе удар і не відповідати злом на зло, тоді ми зможемо виховати в собі необхідні якості і досягти єднання з Христом, досягнути мирного духу. «Спасись сам і біля тебе спасуться тисячі» говорив преподобний Серафим Саровський. Людина яка досягає цього стану може перемогти будь-яке зло. Згадаємо приклад з життя преподобного коли двоє розбійників напали на нього і побили до полу смерті і лишили ледь живого. В Серафима знайшлось стільки любові щоб пробачити їх. І що ж ми бачимо? Цим він переміг їхню ненависть, розбійники розкаялись. Якби ж преподобний помстився, відповів злом на зло, то вже б не мали шанс на покаянні ці люди, а він спас їх від цього страшного стану в якому перебували їхні душі. Значить, чим більше ми вміємо пробачати, тим більше ми здатні любити, і тим ближче стаємо до Бога.

 Отож, дорогі браття та сестри, в сьогоднішній день залишимо і пробачимо всі образи заподіяні нами, проситимемо прощення один в одного щоб з чистим серцем та радісною душею пройти поприще святого посту і в мирі з Богом, в мирі з ближніми та самим собою згодом зустріти Світле Христове воскресіння. Амінь.

Гвоздь Вадим

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин