Новости семинарской жизни

26.10.2016. Преподаватели и студенты семинарии приняли участие в конференции: «Духовное и светское образование»

23.10.2016. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

21.10.2016. В Почаевской семинарии состоялась встреча с cхиархимандритом Гавриилом (Бунге)

15.10.2016. На свято Покрови Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили святкову літургію

01.10.2016. Лекция на тему: «Новые вызовы информационного общества»

21.09.2016. На свято Різдва Пресвятої Богородиці в семінарії відслужили святкову літургію

10.09.2016. Ректор семинарии принял участие в праздновании памяти преп. Иова в Почаевской Лавре

08.09.2016. В Почаевской семинарии состоялись торжества по случаю 10-летия основания семинарского храма

04.09.2016. Єпископ Серафим звершив ієрейську хіротонію

01.09.2016. В Почаївській духовній семінарії розпочався новий навчальний рік

29.08.2016. В день Успіння Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили молебень для дітей

23.08.2016. В Почаївській духовної семінарії проходять вступні іспити

Рожик Iгор

Проповідь на тему: «Заповедь новую даю вам, да любите друг друга»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 У сьогоднішньому апостольському читанні, дорогі браття та сестри, апостол Іоанн Богослов у своєму соборному посланні нагадує нам про цю велику заповідь, Господа нашого Іісуса Христа. Про це постійно нагадували святі апостоли, а за ними пастирі та учителі Церкви, але чому ми повинні любити один одного?

  Причин для взаємної любові є дуже багато: в усіх нас на землі один прабатько – Адам, а на небі спільний отець – Бог. Це означає, що всі ми складаємо одне велике сімейство і тому повинні любити один одного, як рідні. Чи добре поступають ті, хто, належать до однієї сім'ї, не люблять своїх рідних і живуть у ворожнечі з ними? Дуже погано, і ми засуджуємо їх за це. Але такого ж осудження достойні й ми з вами, якщо не любимо своїх ближніх, хто б вони не були.

  Тим більше, як християни ми складаємо, по вченню апостола Павла, одне духовне тіло, у якого глава - Христос, а ми члени. (Ефес. 5, 23-30) І відповідно, як члени одного тіла працюють злагоджено між собою, допомагаючи один одному, і ми повинні жити в мирі та любові між собою.

  Іісус Христос не тільки заповідав нам любити інших людей, але й Сам показав досконалий зразок любові до нас. Коли, будучи Всемогутнім Богом, зійшов з небес і прийняв на Себе тлінну плоть, терпів гоніння, знущання, побої і врешті хресну смерть. Якщо Він, будучи Всемогутнім Богом, так любить людей, тоді, як вони, недостойні цієї любові за гріхи свої: то чи не повинні любити їх ми, подібні до них грішники? Очевидно повинні, тому що ми в усьому зобов'язані наслідувати свого Творця і Спасителя. Про це каже і апостол Іоанн: «если так возлюбил нас Бог, то и мы должны любить друг друга»(1Ин. 4, 11).

  А також, любов робить нас подібними Богу, тому що : «Бог есть любовь»( 1Ин. 4, 8), і саме тому вона стоїть вище всіх чеснот, як каже апостол Павло: «Если имею дар пророчества, и знаю все тайны, и имею всякое познание и всю веру, так что могу и горы переставлять, а не имею любви, - то я ничто»(1 Кор. 13, 2). Але як нам навчитись любити своїх ближніх? З цього приводу преподобний авва Дорофей пише: « Не думай, щоб ця чеснота перевищувала твої сили і є нездійсненна. Але поклади початок з вірою в Бога, покажи Йому твоє бажання та старання і тоді побачиш допомогу, яку Він подасть тобі для здійснення цієї чесноти. Уяви собі лєствіцу: яка підносить вгору на Небо, а ти стоїш на землі. Не думай і не кажи: "Як я можу злетіти від землі й опинитися раптом на Небі?" ... Це, звичайно, неможливо, та й Бог не вимагає цього від тебе, але перестань робити зло ближньому, не засмучуй його, не докоряй йому , не засуджуй його. А пізніше почнеш мало-помалу і добро робити своєму братові, втішаючи його словом, співчуваючи йому давати те, чого він потребує. І так, піднімаючись з одного ступеня на інший, досягнеш із Божою поміччю і верху лєствіци».

  Але є і інша лєствица, яка поведе нас униз, якщо ми відкинемо любов до ближнього, тоді уже тут на землі для нас настане пекло, як це ми можемо почути із наступного прикладу. Одного вечора молодий чоловік, повертаючись із роботи додому на своєму автомобілі, випадково збиває хлопчика, приблизно восьми років. Водій тут же різко зупинився, схопив непритомного хлопчика і повіз до лікарні. Знайшовши лікаря, чоловік розповів йому проте що сталося, але лікар не спішив оглянути пацієнта: він сказав, що нічого не буде робити поки водій не принесе йому гроші, і написав на папері потрібну суму. Чоловік відповів, що принесе, тільки хай лікар не зволікає ні секунди і рятує дитину. Коли через тридцять хвилин водій привіз гроші лікареві, виявилось, що дитину навіть ніхто не оглянув і тільки коли лікар взяв гроші, він заметушився і підбіг до хворого, але було уже пізно: хлопчик помер. Лікар подивився на обличчя хлопчика і тут же повністю посивів – це був його рідний син!

  Це правдива історія про лікаря, що цінував власне благополуччя вище, ніж людське життя, за що і тяжко поплатився тут, у земному житті, але і по смерті йому доведеться відповідати перед праведним Судом Божим, і хто знає чи зможе він оправдатися?

  Отже, дорогі браття та сестри, постараємося мати християнську любов у серці, вона переконає нас подати руку допомоги ближньому і досягти таким чином Царства Небесного. Амінь.

Рожик Iгор

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин