Новости семинарской жизни

26.10.2016. Преподаватели и студенты семинарии приняли участие в конференции: «Духовное и светское образование»

23.10.2016. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

21.10.2016. В Почаевской семинарии состоялась встреча с cхиархимандритом Гавриилом (Бунге)

15.10.2016. На свято Покрови Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили святкову літургію

01.10.2016. Лекция на тему: «Новые вызовы информационного общества»

21.09.2016. На свято Різдва Пресвятої Богородиці в семінарії відслужили святкову літургію

10.09.2016. Ректор семинарии принял участие в праздновании памяти преп. Иова в Почаевской Лавре

08.09.2016. В Почаевской семинарии состоялись торжества по случаю 10-летия основания семинарского храма

04.09.2016. Єпископ Серафим звершив ієрейську хіротонію

01.09.2016. В Почаївській духовній семінарії розпочався новий навчальний рік

29.08.2016. В день Успіння Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили молебень для дітей

23.08.2016. В Почаївській духовної семінарії проходять вступні іспити

Проповідь в день пам'яті свт. Миколая Мирлiкiйського

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 «Поминайте наставники ваша, иже глаголашавам слово
Божие…подражайте вере их» (Евр.13:7).

 Саме такі слова ми знаходимо у посланні апостола Павла до євреїв. Тут під наставниками розуміються апостоли, а потім і їх приємники – святі Отці Церкви. Вказуючи на апостольські слова Церква Христова заповідує нам у всьому слухатись святих Отців, а особливо в питаннях віри, бути ревностними сповідниками її.

 Ми, браття та сестри, називаємось православними християнами тому, що віруємо в Господа Іісуса Христа так, як це викладено в Символі віри, і належимо до основаної Самим Спасителем святої Церкви. Тобто, ми є членами Церкви, яка під керівництвом Духу Святого на протязі двох тисячоліть незмінно й правильно зберігає вчення Іісуса Христа. Вона є «столп и утверждение истины» і саме в ній міститься повноцінне й непошкодженевчення Христа.

 Східні патріархи пишуть: «Церква Христова не може помилятися й ухилятися від істини, бо святий Дух зберігає її від заблуджень». Ця дія Духу святого є непереривною і буде продовжуватися до кінця світу, про що говорить Сам Іісус Христос: «И Аз умолю Отца и Иного Утешителя даст вам, да будет с вами в век»(Иоан.14:16).

 Але уже за часів проповіді апостольської появляється багато єретиків, які спотворювали чистоту віри й намагалися переманити насвою сторонучим по більше християн, саме тому апостол Павло заповідував коринфянам: «бодрствуйте, стойте в вере , мужайтеся, утверждайтеся»(1Кор.13:16). Ці слова апостольські на протязі всієї новозавітньої історії не втрачали своєї актуальності,й не втрачають її і сьогодні. Мужі апостольські, апологети та інші отці на Вселенських Соборах відстоювали віру Христову.

 Яскравим прикладом борця за чистоту віри Христової є святитель Николай, архієпископ Мир Лікійський, пам'ять якого сьогодні звершує свята Церква. Святитель жив у нелегкі часи й мужньопереносив гоніння за віру в період правління імператора Діоклетіана, одного із найзапекліших противників християнства. Через певний час, коли християнська віра стала дозволеною, при рівноапостольному імператорові Константинові, святитель Николай знову проявив свою мужність, але тепер уже проти внутрішніх ворогів Церкви. На першому Вселенському Соборі він виступив проти єретика Арія, який заперечував Божественне достоїнство Другої іпостасі Пресвятої Трійці.

 Церковне передання свідчить, що святитель будучи присутнім на Вселенському Соборі не побоявся виступити проти Арія при тому, що більшість чиновників й частина єпископів стояли на стороні єретика. Така позиція святителя може бути пояснена лише одним – твердою вірою у Христа й бажанням стояти за чистоту цієї віри до кінця, навіть до самої смерті. Заслугами таких отців, як архієпископ Мир Лікійських, єресь Арія було осуджено та складено перших сім членів Символу віри.

 Преподобний Іов Почаївський, мощі якого знаходяться поруч у лаврі, також основну частину свого життя віддав на боротьбу з єретиками. В різні часи кількість чад Церкви Христової змінювалась по різних причинах: чи то збільшення чи зменшення населення планети, але здебільшого із-за того, чи зберігали люди непошкодженою віру, чи ні.Ці слова підтверджує і преподобний Максим Сповідник, який говорить, що земну частину Церкви Христової представляють саме християни, які правильно сповідують істину Христову, і це не залежить від їхньої кількості. Захищати чистоту віри зобов'язані і всі ми, браття та сестри. Але для того щоб її захищати, на потрібно, насамперед, її знати, а тільки тоді ми зможемо її і сповідувати. Однак, на жаль, багато із православних не знають і Символу віри, у якому викладено все наше віровченння, тому коли почують сектантську проповідь, багато з них сприймають її, бо там, мовляв, легше спастися. Щоб нам не попасти на такий гачок, потрібно добре знати основи нашої православної віри, сповідувати її, й при нагоді, якщо випаде, ще й вміти захистити від єретиків.

 Процес вивчення основ християнської віри не є таким простим, як вивчення будь-чого іншого. Наша православна віра базується на святому Письмі та Переданні, тому вивчення їх нам необхідне в першу чергу. Для кращого розуміння Священного Писання в допомозі стануть творіння святих Отців, які тлумачать важкозрозумілі місця. Повноцінне засвоєння православного віровчення неможливе без очищення нашого серця. Сам Христос говорить: «Блаженни чистии и серцем, яко тии Бога узрят»(Мф.5:8), а премудрий Сірах пише: «в зложудожну душу не вниде премудрость, ниже обитает в телесиповиннемгреху»(Прем.1:4). Тому саме від чистоти нашого серця залежить те, наскільки ми зможемо опановувати основи нашої віри.

 Святитель Тихон Задонський уподібнює наше серце глечику, до верху наповненому водою. Щоб можна було налити в нього ще води, потрібно його спочатку опорожнити. Так із нашим серцем, щоб наповнити його істинами Божими,потрібно його, насамперед, очистити від страстей та різних нечистот, які містяться в ньому. Засобами для очищення серця є піст і молитва. Ми, браття і сестри, зараз живемо у період посту, який є особливо сприятливим часом для очищення нашого серця. Саме у піст ми можемо більш як ніколи приділити уваги нашому духовному стану: маємо змогу більше часу помолитися, потрудитися для очищення нашого серця й утвердження у вірі. Яскравим прикладом необхідності посту й молитви за для очищення нашого серця є цар і пророк Давид, який каючись за свій гріховний поступок накладає на себе піст й у молитві просить у Господа: «серце чисто созижди во мне Боже і дух прав обнови во утробе моей»(Пс.50:12). Господь почув покаянну молитву царя й дає йому і чистоту серця й «Дух правий» - який, як говорять святі Отці,не дає схибити з правильного шляху.

 Отож, браття і сестри, бачимо щоб стояти в чистоті віри нам необхідно понести нелегкий труд, Потрібно, окрім того, що здобути певні знання, ще й понести певний духовний подвиг: за допомогою посту і молитви очистити своє серце. Якщо виконаємо всі ці настанови Церкви, ми утвердимося в вірі наскільки, що вона буде у нас непохитною, твердою. Тоді ніякі випробування не зможутьухилити нас від чистоти віри, тому що з нами буде Бог, з нами буде благодать Святого Духа, яка укріпляла апостолів, святих Отців, ревносних сповідників віри Христової, святителя Николая, яка надіємось укріпить і нас у цей непростий, нелегкий час. Амінь.

Шамайло Роман

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин