Новости семинарской жизни

26.10.2016. Преподаватели и студенты семинарии приняли участие в конференции: «Духовное и светское образование»

23.10.2016. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

21.10.2016. В Почаевской семинарии состоялась встреча с cхиархимандритом Гавриилом (Бунге)

15.10.2016. На свято Покрови Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили святкову літургію

01.10.2016. Лекция на тему: «Новые вызовы информационного общества»

21.09.2016. На свято Різдва Пресвятої Богородиці в семінарії відслужили святкову літургію

10.09.2016. Ректор семинарии принял участие в праздновании памяти преп. Иова в Почаевской Лавре

08.09.2016. В Почаевской семинарии состоялись торжества по случаю 10-летия основания семинарского храма

04.09.2016. Єпископ Серафим звершив ієрейську хіротонію

01.09.2016. В Почаївській духовній семінарії розпочався новий навчальний рік

29.08.2016. В день Успіння Божої Матері в Почаївській семінарії відслужили молебень для дітей

23.08.2016. В Почаївській духовної семінарії проходять вступні іспити

20.08.2016. На свято Преображення Господа нашого Іісуса Христа єпископ Серафим звершив літургію в м.Шумську

05.08.2016. В день пам'яті Почаївської ікони Богоматері єпископ Серафим звершив літургію в Успенському соборі

01.08.2016. Ректора семінарії, єпископа Серафима, привітали з днем Ангела

04.07.2016. B неделю Всех святых епископ Серафим совершил Божественную литургию

20.06.2016. Єпископ Серафим звершив святкове богослужіння в день Святої Трійці в семінарії

Проповідь на тему : «Необхідність терпіння в перенесенні скорбот для спасіння»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Дорогі браття та сестри, ціллю нашого життя є спасіння душі. Єдиний шлях в Царство Небесне – шлях скорбот, які необхідно перенести з терпінням та благодарінням за все Бога, тому, що іншого шляху в Царство Небесне не існує. Але так як ми боїмося скорбот, ми забуваємо:«многими скорбми подобает внити в Царствие Небесное» (Деян.14.22). Кожному з нас дано стільки, скільки ми можемо перенести. Ця ноша скорбот виникає від нашого гріховного стану нашої гріховної природи, яка унаслідуванна від праотця Адама.

 Звернемо увагу на те, що завдяки терпеливому перенесенню скорбот, ми очищаємося від гріха, який нас віддаляє від Бога. При перенесенні скорбот нам необхідно надіятися на Бога, як це робив Св. вмч. Дмитрій Солунський, пам*ять котрого звершує наша Свята Православна Церква сьогодні. З життя Св. вмч. Дмитрія, нам відомо, він був воєводою Солунської обл. Не побоявшись каторг та смерті, він залишався вірним Богу, покорившись Його волі. Свт.вмч. проникнувшись християнським вченням, з радістю претерпів страждання за Христа. Він пам`ятав слова Св. ап. Павла: «все хотящие благочестиво жити во Христе Иисусе, гонимо будут» (2.Тим.3.12), як це було в житті всіх апостолів при розповсюдженні віри Христової.

 Звернемо увагу на те, як ми переносимо скорботи?! В більшості випадків, ми бажаємо проводити життя весело, без скорбот, забуваючи, що скорботи охороняють нас від небезпек, зупиняючи нас у вихорі бурхливого життя в світі наповненому спокусами та гріхом. Скорботи застерігають нас, але ми часто перебільшуємо і жаліємося на скорботи, не звертаючи уваги, що це благодіяння Боже. Часто ми впадаємо у відчай при скорботах, забуваючи про результат дії скорбот.

 Ми повинні пам`ятати: « Многими скорбми подобает нам внити в Царствие Небесное » (Деян.14.22). Сам Господь повчає нас, подає приклад перенесення скорбот, щоб і ми йшли Його стопами ( 1.Петр.1.20-21)

 Всі святі угодники нашої Православної Церкви претерпівали великі скорботи, за для того, щоб у вічності отримати нагороду-блаженство в Царстві Небесному. Але, якщо людина не бажає терпіти скорботи на землі, вона буде наказана або буде мучитися в вічності. Доказом цих слів являється подія – стояння 40 Севастійських мучеників в холодному озері, але один з них, покинувши озеро пішов до бані, де і помер при вході, а 39 мучеників сподобились вінців від Царя Слави. Це підтверджують слова Св. Писання : « Претерпевый до конца, той спасен будет» (Мк.10,22)

 Ми маємо пам`ятати, що: «Многи скорби праведным и от всех их избавит я Господь» (Пс. 33,20).

 Ми не повинні боятися скорбот, тому що, уникаючи їх ми уловляємося дияволу. Прикладом перенесення скорбот являється Праведний Іов, котрий надіявся на Бога, бачучи в ньому кінець страждань і залишався вірним Богу.

 Господь хоче всіх спасти, і тому попускає в житті кожного такі обставини, в яких людина загартовується, стає стійкою в довірі Богу. Завдяки цьому людина спасається з допомогою Божою.

 Богу приємно бачити людину, яка маючи безсмертну душу, знаходиться в пошуках Царства Небесного і вважає що вічне, важливіше за тлінне, земне. І так, не будемо малодушні в перенесенні скорбот і всіх випробувань, попущених Богом на протязі життя. І тоді, коли ми не будемо малодушні, Він проведе нас через всі негаразди до Царства Небесного, «где несть скорбь, печаль и воздыхания, но жизнь безконечная». Амінь!

Данилюк Олександр

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин