Гуй Іван

Проповідь на свято Покрова Пресвятої Богородиці

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 «Дева днесь предстоит в Церкви, и с лики святих невидимо за ны молится Богу: ангели со архиереи покланяются, апостоли же со пророки ликовствують: нас бо ради молит Богородица Превечнаго Бога»

 Так свята Православна Церква в своїх піснеспівах величає Матір Божу і розкриває весь зміст сьогоднішнього свята Покров Матері Божої. Данне свято свідчить про велику славу якою увінчана Пресвята Богородиця на небесах. Для того щоб ясніше зрозуміти велич сьогоднішнього свята вернемось в далеке X століття в відоме місто Константинополь. Полчища Сарацин обложили місто. 1 жовтня за старим стилем весь народ від малого до великого зібрався в храмі на молитву, де зберігались: риза Божої Матері, Її головний покров, та частина пояса, які були перенесені в Vст. із Палестини. Не вірячи в людську допомогу народ взивав в молитві до Божої Матері. Вона була останньою їхньою надією. Уявіть собі, як молились ті люди для яких, все земне перестало існувати, багатство знецінилось, земна слава втратила свій блиск і вже не вабить, попереду великі випробування. Глибина покаянних відчуттів і сокрушіння в своїх гріхах, за які вони були покарані нашестям сарацин, переповнила їхні душі, на цю мольбу кающихся грішників відізвалась Сама Богородиця яка поспішила явитись молящимся і утішити їх.

 Однак це чудо побачили тільки двоє, чиє життя було чистим і повністю відданим Богу, святий Андрій юродивий та його учень Епіфаній під час всенічного бдіння у 4 годині ночі в храмі піднявши очі до неба побачили Пресвяту Богородицю яка йшла по повоздуху, осяяна небесним світлом і оточена ангелами і сонмом святих. Святий хреститель Господній Іоанн і святий апостол Іоанн Богослов супроводжували Царицю Небесну. Преклонивши коліна Пресвята Діва почала зі слізьми молитись за християн і довго перебувала в молитві, потім підійшла до Престолу і там продовжувала молитву, завершивши молитву Вона зняла зі своєї голови омофор і розпростерла його над молящимися в храмі, захищаючи їх від ворогів.

 Святий Андрій з трепетом дивився на видіння і спитав учня «бачиш брат Царицю Господню,яка молиться за всіх» Епіфаній відповів «бачу святий отче і ужасаюсь». Пресвята Богородиця молилася до Свого Сина простираючи руки з омофором над людьми. Святі ще довго дивились на розпростертий над народом покров, а коли Божа Матір стала невидимою, невидимий став і омофор.

 Чуєм браття і сестри ми з вами і дивуємся величі Божій, великим і славним ділам Його. Промислу і турботі за нас грішних. Чує Господь молитву Матері Своєї і виконує її прохання, адже після Її заступництва сарацини були розбиті і вигнані.

 Образ Покрови Божої Матері це символ покрови і заступництва за рід людський. Господь наш Іісус Христос вибрав Її із всіх родів – Єдину, достойну в матір Собі і явив Її першою заступницею і помічницею в Своїй Церкві. Вище всіх небесних сил, Пресвята Богородиця Чеснейшая Херувим і славнійшая без сравненія Серафім, тому Її допомога зразу відчувається. Немає прохань які б Вона не виконала, немає біди яку б Вона не відвернула від нас.

 Господь будучи розіп*ятим на хресті побачив матір свою і ученика сказав матері, «жено се син твой», а ученику « се мати твоя»(Ін.19.26). В цих словах Господь всиновив матері Своїй весь рід людський і всім нам дав всемогучу заступницю Діву Богородицю. З того часу біль людей стала болю і Матері Божої.

 Згадаємо випадки допомоги Матінки Божої. Будучи великою грішницею Марія Єгипетська молитвами Богородиці і була призвана к покаянню і стала великою святою, Роман Сладкопевец не вмівший співати і з якого насміхались поклав всю надію на Матір Божу і чудесним чином став прекрасно співати, що його назвали Слодкопевцем, великомучениця Екатерина шукала спасіння, але не находила дороги до нього, Пресвята Богородиця явилась їй і обручила її Приславному Младенцу Сину Своєму і зробила її безстрашною перед муками.

 Сама історія сьогоднішнього свята є для нас дуже повчальною, греки за свої гріхи караються нашестям сарацин, хіба і ми за свої гріхи не покарані хворобами,негараздами, війнами. Греки які стояли на порозі великих випробувань, розкаюються в своїх гріхах і в надії на милість Божу та заступнециство Божої Матери пробігають в храм. Що робимо ми чи прибігаємо в наших бідах в храм за допомогою Матері Божої, і наскільки усердна наша молитва. Греки перед лицем скорбот і нас Господь веде по вузькому і скорбот ному шляху.

 Це чудесне явління Пресвятої Богородиці відбувалося в храмі з цого можимо зробити висновок,яку роль відіграє храм в житті віруючої людини.Наша свята Православна Церква повчає нас,що храм Божий це частинка неба на землі. Це місце перебування Бога, місця якого вищого і святішого немає на землі. Храм це місце із якого Бог низпосилає Свою благодать, яку віруючі черпають в таїнствах. В храмі ми просимо в Бога милості, прощення гріхів і спасіння. В храмі таінствено пребуває Бог, Матір Божа, Яка молиться за нас. Такий святий храм. І з якими думками і відчуттями ми маємо входити і пребувати в ньому. Коли Бог явився Мойсею в Неопалимій купині, Він сказав зніми обув з ніг твоїх місце на якому ти стоїш святе, Мойсей зі страхом і трепетом стояв там. А як ми стоїмо в храмі де Господь являється Своїм Пречистим Тілом і Пречистою Кров̕ю.

  Коли збираємся в гості ми зазделегіть готуємо себе,гарно зодягаємось і т.п. Але як ми повинні іти в храм Божий і як себе там поводити?

 Перш ніж іти в храм ми повинні мислено налаштуватись на молитву, усвідомити велич і святість місця куди ми йдемо. Увійшовши в храм ми повинні всі наші життєві турботи залишити за порогом храму і повністю себе присвятити молитві. Пройшовши далі в храм ми приклоняємось до ікон, поставимо свічки займаємо своє звичайне місце. І наскільки буває не благоговійно з нашого боку коли ми запізнившись на службу, заважаємо молитві іншим, починаємо пробиратися повз людей щоб поставити свою свічку, замість того щоб передати її. Сама свічка є символом нашого молитовного горіння перед Богом, наша жертва Богу, і наскільки буде негарно коли свічка символ молитви горить, а той за кого вона горить забув де він находиться і для чого прийшов. Розмовляючи в храмі нам потрібно пам’ятати слова Преподобного Амвросія Оптенського,що таким людям які розмовляють в храмі посилаються скорбі » і ми замість того щоб зменшити свої гріхи і біди прийшовши в храм своєю неблагоговійною поведінкою ще більше прогнівляємо Бога приумножуючи свої скорботи. В храмі ми повинні уподобитися євангельському митарю який не смів підвести очі свої на небо, бив себе в груди і говорив «Боже милостив ми буди». Дуже часто ми говоримо: «Господи поможи», забуваючи сказати: «Господи слава Тобі». Ми хочемо щоб молитву нашу почув Бог, а чи чуємо ми самих себе, часто ми тілом стоїмо на молитві,а в цей час розум обмірковує події минулого дня, планує завтрашній день, мріє утопаючи в ілюзії. Господь сказав: «где двоє или троє собрании во имя Моє там и Я посреди вас» якщо Господь посеред нас, а ми думками далеко,чи не змучуємого Його? Входити в дім Божий потрібно з духовною радістю, пам’ятаючи, що Сам Спаситель обіцяв утішити в скорбі: «приидите ко Мне все труждающиеся и обремененные, и Я упокою вас»(Мф.11,28).

 Отже браття та сестри, знаючи велику милість Божу та заступництво Матері Божої до нас грішних, будемо з великим розкаянням в своїх гріхах приходити до храму Божого, благоговійно та щиро в нім молитися, звертаючись вмолитві до Божої Матері. І як Божа Матір явилась грекам на допомогу, за їхнє розкаяння так і нам Богородиця допоможе коли ми будемо щиросердечно каятись у своїх гріхах, покриваючи нас Своїм омофором в тяжку хвилину життя.Тому ж будемо ж завжди радісно до Неї взивати: « Радуйся радосте наша, покрий нас від всякого зла, чесним Своїм омофором». Амінь.

Гуй Іван

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин