Новости семинарской жизни

07.11.2015. Семінарський хор взяв участь у святкуванні ікони Божої Матері у Кременці

01.11.2015. Почаївську семінарію відвідав хор Свято-Успенської Києво–Печерської Лаври

23.10.2015. Почаївська семінарія звершила богослужiння в день пам'яті Всіх Волинських Святих

02.10.2015. Престольне свято на честь святих мучениць – Віри, Надії та Любовіі матері їх Софії

14.09.2015. В Почаївській семінарії звершили акафіст Іісусу Сладчайшему

10.09.2015. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преподобного Іова Почаївського

31.08.2015. Відбулося засідання педагогічної ради Почаївської Духовної Семінарії

26.08.2015. Вступні іспити до Почаївської духовної семінарії

20.08.2015. Освячення храму в Чернівецько-Буковинській єпархії

02.06.2015. В Почаївській семінарії відбувся 22-й випуск

25.05.2015. В Почаївській Семінарії відбувся захист дипломних робіт

25.05.2015. Почаївську семінарію відвідав хор із м. Хмельницький

12.05.2015. В Почаївській семінарії вшанували пам'ять преп. Амфілохія

08.05.2015. В Почаївській семінарії почалися екзамени

Проповідь в середу першої седмиці Великого посту

Во ім'я Отця і Сина, і Святого Духа!

 Православний християнин живе від Пасхи до Пасхи. Немає нічого більш значного в його житті, як переживання страждань Христових і світлого Його воскресіння. Але щоб гідно зустріти цей «праздников праздник и торжество из торжеств», Свята Мати Церква встановила час покаяння - святу Чотиридесятницю.

 Весь склад богослужіння цього періоду далекий від урочистості, чутні лише рідкісні удари дзвону, що кличуть до покаяння. Читання в храмі переважає над співом. Радісне Євангеліє замінюється більш суворим читанням Старого Завіту. Але найголовніша відмінність великопостного богослужіння полягає в тому, що на седмиці не буває урочистій і повної літургії; тільки по середах і п'ятницях у молитовній тиші здійснюється літургія Передосвячених дарів. У ці дні в храмі часто повторюється покаянна молитва Давида «Помилуй мя, Боже, помилуй мя» і слова розбійника на хресті «Помяни мя, Господи, егда приидеши во Царствии Твоем». Багаторазово повторюється молитва преподобного Єфрема Сирина. Канон святого Андрія Критського нагадує нам безліч подій з старозавітної і новозавітної історії - від гріхопадіння Адама до вознесіння Христового і апостольської проповіді і тим спонукає наші душі до покаяння та сліз. У цьому каноні свята Церква закликає нас визнати, що гріх дійсно затьмарив і поранив нашу душу «Погубих первозданную доброту и благолепие мое, и ныне лежу наг и стыждуся». Церква кличе нас встати від гріховного сну:«Душе моя, душе моя, востани, что спиши? Конец приближается, и имаши смутитися. Воспряни убо, да пощадит тя Христос Бог, везде сый и вся исполняяй».

 Побачити гріх, визнати його «язвою», яка роз'їдає нашу душу, зненавидіти, проклясти і гірко оплакати його, а головне - не приховати його в глибинах душі, не приховати його від Всевидячого Ока, але прийти до Христа, стукати в двері Його милосердя - ось сенс покаяння. «Воспряни, о душе моя! Деяния твоя, яжесоделалаеси, помышляй, и сия пред лице твое принеси, и капли испусти слез твоих: рцы со дерзновением деяния и помышления Христу, и оправдания».

 Пробудивши душу від гріховного сну, Свята Церква переконує її звернутися до Господа і відкрити Йому свої гріхи:«Обратися, покайся, открый сокровенная, глаголи Богу вся ведущему: Ты веси моя тайная, едине Спасе, но Сам мя помилуй, якоже поет Давид, по милости Твоей».Сповідавши Господу свої гріхи, душа починає безпрестанно взивати Праведному Судді. «Тайная сердца моего исповедах Тебе, Судии моему: виждь мое смирение, виждь и скорбь мою, и вонми суду моему ныне, и Сам мя помилуй, яко благоутробен».

 Возлюблені брати і сестри! Піст великий дар Божий. Він оновлює нас покаянням і сповіщає велику радість воскресіння Христового і нашого спасіння. Свята Церква і в цій суворостіне може приховати своєї радості про початок посту:«Воссия благодать Твоя, Господи, возсия просвещение душ наших. Се время благоприятное, се время покаяния, отложим дела тьмы и облечемся во оружия света: яко да преплывше поста великую пучину, в тридневное воскресение достигнем Господа и Спаса нашего Иисуса Христа, спасающаго души наша».

 Але, на жаль, час Великого посту багатьма з нас сприймається як сумний та важкий час. Говорять, що час високих подвигів минув, кажуть, щоми живемо не в монастирях і не в древні часи, коли легше було дотримуватися постів. А в наших умовах піст є необов'язковим. Але це не так. Дотримання суворого посту повинно бути для повернення втраченого раю. Якби піст був нам непотрібний то Свята Церква не встановила б його. Хто турбується про душу, той починає постити, і чим сильніше турбується, тим суворіше він постить. Хто ж відвертається від посту, тому, мабуть, байдуже спасіння.

 Піст - невід'ємна частина нашого життя. «Піст, - вчить святитель Василій Великий, - охороняє немовлят, уцеломудрює юного, робить поважним старця ...».«Піст - це безкровне мучеництво, - говорить старець Арсеній Афонський. - Хто переміг черево, той їсть на землі небесну їжу».

 Однак сам піст ще не може принести людині душевний мир і спасіння. Немає і не буде користі від посту, який дотримується з фарисейством та лицемірством, і проявляється лише в зміні їжі. Тому неправильно вбачати тільки в утриманні від їжі користь посту і не брати до уваги піст духовний. Піст тілесний - це лише засіб в боротьбі з гріхом. Головне –це молитовний, покаянний стан душі, якого набуває християнин під час посту. Піст тілесний - це тільки засіб посту духовного, а духовний піст - це засіб до «набуття благодаті Духа Святого», як вчить преподобний Серафим Саровський. Тому необхідно тілесне утримання з'єднувати з утриманням духовним.

 Радіючи настанню посту, Свята Церква в своїх піснеспівах розкриває справжній його зміст.«Постимся постом приятным, благоугоднымГосподеви; истинный пост есть злых дел отчуждение, воздержание языка, ярости отложение, похотей отлучение, оглаголания лжи и клятвопреступления. Сих оскудение пост истинный есть и благоприятный». «Хто ненавидить брата свого, - вчить преподобний Єфрем Сирин, - той перед Богом такий самий, як і чревоугодник ... Хто постить і гнівається, той ненавидить Бога і спасіння далеко від нього».

 Святитель Іоанн Златоуст говорить, що «заслуга посту становить не утримання від їжі, але утримання від гріхів, тому, хто обмежує піст тільки утриманням від їжі, той найбільше безчестить його. Яка користь від посту, коли ми утримуємося від риби та м'яса, а братів своїх поїдаємо? ».

 Дорогі браття і сестри! Якщо ми всією душею і серцем сприймемо мудрі і спасительні настанови про піст Святої Церкви, то уподібнимося «мудрим дівам», які своєчасно приготували єлєй в сосудах своїх для гідної зустрічі майбутнього Жениха - Господа нашого Іісуса Христа. Амінь.

Шикута Михайло

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин