Новости семинарской жизни

14.09.2015. В Почаївській семінарії звершили акафіст Іісусу Сладчайшему

10.09.2015. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преподобного Іова Почаївського

31.08.2015. Відбулося засідання педагогічної ради Почаївської Духовної Семінарії

26.08.2015. Вступні іспити до Почаївської духовної семінарії

20.08.2015. Освячення храму в Чернівецько-Буковинській єпархії

02.06.2015. В Почаївській семінарії відбувся 22-й випуск

25.05.2015. В Почаївській Семінарії відбувся захист дипломних робіт

25.05.2015. Почаївську семінарію відвідав хор із м. Хмельницький

12.05.2015. В Почаївській семінарії вшанували пам'ять преп. Амфілохія

08.05.2015. В Почаївській семінарії почалися екзамени

18.04.2015. Митрополит Сергий возглавил вечернее богослужение в Почаевской семинарии

13.04.2015. Пасхальне богослужіння в Почаївській семінарії

07.04.2015. В Почаївській семінарії на свято Благовіщення Пресвятої Богодиці звершили святкову літургію

29.03.2015. На свято Похвали Божої Матері в Почаївській семінарії звершили таїнство Єлеосвячення

Проповідь на тему: «Правило віри»

Во ім'я Отца і Сина і Святого Духа!

 «Правило вери и образ кротости» - саме такими словами, взятими із тропаря одного із великих і найбільш шануючих святих, не тільки православними, але і всім світом, прославляється пам'ять святителя Миколая архієпископа Мір Лікійських.

 Мабуть немає іншого такого угодника Божого, якого б так всі прославляли, величали і шанували як свт. Миколай, святість якого засвідчена «неисчерпаємим чудес морем», як ще при житті, так і після смерті, аж до наших часів. Тому прославляють його язичники і магометани, як великого чудотворця, а особливо шанував і шанує його наш православний народ, називаючи його іменем своїх дітей, і посвячуючи храми по всій землі Руській.

 Звідки ж така велика слава святителя і в чому його сила і величчя, за допомогою яких він так притягує серця людей. А в тому, що він у повному значення слова був правилом віри християнської, як і звеличить його Церква у своїх пісне співах, тобто прикладом істинно-християнського життя.

 Від самої юності він горів «пламенною» вірою в Бога, будучи строгим ревнителем чистоти православ'я, свт. Миколай проводив своє подвижницьке життя у «непрестанних бдіннях», постах і молитвах, самопожертвенно допомагав бідним і захищав несправедливо звинувачених, укріпляв маловірних і не втомлювався робити справи милосердя по відношенню до всіх людей.

 Прославляючи угодників Божих, Свята Церква робить це для того, щоб ми старались брати приклад із їхнього життя, і таким чином змінювали власне, преображаючи його у кращу сторону. Наприклад, із життя святителя Миколая ми взнаємо, що із дитинства він часто відвідував храм, більшу частину часу проводив у молитві і читанні Святого Письма, стараючись втікати суєтних розмов і справ. Так його виховували батьки. І тут ми можемо запитати себе, чи так у нас тепер виховують дітей?

 Свт. Миколай відстоював славу і чистоту віри православної. Він не терпів, коли у його присутності принижували святу віру і ім'я Боже. Так він не витримав богохульства єретика Арія, який принижував достоїнство Сина Божого і, не думаючи про наслідки, вдарив його, про те його вчинок був оправданий чудесним видіння, деяким єпископом, кого Господь Іісус Христос подав свт. Миколаю Євангеліє, а Пресвята Богородиця возложила архієрейський омофор.

 А чи готові ми завжди ревносно і безбоязнено відстоювувати свою віру? Чи допустимо з нашої сторони, коли по малодушші або «страху ради іудейська» ми нічого не говоримо і не робимо, коли у нашій присутності глумляться над вірою чи Церквою, благочестивими звичаями і традиціями, що у наш час дуже часто відбувається? Але ж як говорять - « молчанием предается Бог».

 Також свт. Миколай першим приходив у храм і останнім залишав його. Цей благочестивий звичай, як відомо, став причиною того, що його вибрали архієреєм Мір Лікійських.

 А чи ми так поспішаємо у храм до початку служби і цінуємо можливість провести богослужіння до закінчення і чи не буває у сучасних християн, що вони бояться запізнитися на якусь зустріч, а в храм навмисне запізнюються, щоб не втомлювати себе довгим стоянням?

 В особистому житті святитель був дуже простою людиною: одяг носив простим, їв небагато і дотримувався постів. Про те, про дотримання постів у наш час і говорити тяжко: це багатьом здається лишнім і непотрібним, і нібито шкідливим для здоров'я, хоча сучасна медицина свідчить про протилежне. Навіть мало хто знає тепер, які і коли встановлені Святою Церквою пости.

 Особливо прославився святитель Миколай своїм незвичайним милосердям і любов'ю до всіх потребуючих допомоги, за що і шанують його так люди. Все своє майно, яке він отримав від батьків, використовував на справи християнського милосердя. Багатьох спас від гріха, при чому завжди старався це робити приховано, як вчить Христос – щоб ліва рука не знала, що робить права.

  А чи так тепер поступають християни, використовуючи свої доходи або взагалі матеріальні надлишки на допомогу потребуючим? І чи не буває навпаки коли люди, які носять святе ім'я християнина, щедро використовують свої засоби на гріховні задоволення і рівно душно проходять мимо людського нещастя? Також потрібно розуміти, що істинно християнське благо творіння є тільки те, яке буває від милостивого і сопереживаючого серця.

 І на закінчення потрібно сказати ще про одну важливу рису святителя – це відчуття справедливості, відчуття правди Божої. Смиренний серцем, про те, сильний духом він не боявся виступати проти несправедливих, дій влади, коли, як відомо із його життя, він вплинув на самого імператора Костянтина, щоб переглянути смертний наказ і помилувати невинних воєначальників.

 Такий був цей дивний угодник Божий про чудеса якого можна дуже багато говорити, але для нас повинно важливим бути втіленням у життя тих принципів, яким слідував святитель Миколай.

 Отже, його незвичайна слава по земній кулі, або якщо говорити по сучасному – популярність повинна свідчити про істинність православної віри, правилом якої він був, виконавши у своєму житті слова апостола Павла: «будь взірцем для вірних у слові. У житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті» (1Тим. 4:12). Тому будемо простити святителя молитов, щоб і нам наслідувати вічне блаженство у Царстві Небесному. Отче святителю Миколаю, моли Бога о нас!

Гаталевич Володимир

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин