Новости семинарской жизни

07.11.2015. Семінарський хор взяв участь у святкуванні ікони Божої Матері у Кременці

01.11.2015. Почаївську семінарію відвідав хор Свято-Успенської Києво–Печерської Лаври

23.10.2015. Почаївська семінарія звершила богослужiння в день пам'яті Всіх Волинських Святих

02.10.2015. Престольне свято на честь святих мучениць – Віри, Надії та Любовіі матері їх Софії

14.09.2015. В Почаївській семінарії звершили акафіст Іісусу Сладчайшему

10.09.2015. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преподобного Іова Почаївського

31.08.2015. Відбулося засідання педагогічної ради Почаївської Духовної Семінарії

26.08.2015. Вступні іспити до Почаївської духовної семінарії

20.08.2015. Освячення храму в Чернівецько-Буковинській єпархії

02.06.2015. В Почаївській семінарії відбувся 22-й випуск

25.05.2015. В Почаївській Семінарії відбувся захист дипломних робіт

25.05.2015. Почаївську семінарію відвідав хор із м. Хмельницький

12.05.2015. В Почаївській семінарії вшанували пам'ять преп. Амфілохія

08.05.2015. В Почаївській семінарії почалися екзамени

Проповідь в день пам'ятi св. ап. Андрія Первозванного

Во ім'я Отця і Сина, і Святого Духа!

 Дорогі браття та сестри! Істинних послідовників Христа у середині першого століття було небагато. Серед них 12-ть апостолів, які були простими рибалками, але движимі Святим Духом, вони навернули до Господа майже цілий світ. Одним із них був апостол Андрій, пам'ять якого сьогодні звершує наша Свята православна церква.

 Апостол Андрій Первозванний, перший із апостолів послідував за Господом. Тому і получив найменування Первозванного. Він перебував з Христом в період всього Його загального служіння. Після воскресіння Спасителя, апостол Андрій разом з іншими учнями удостоївся зустрітися із Ним і був присутнім на Єлеонській горі, коли Господь благословив їх і вознісся на небо. Апостол був родом із Галілеї, жителі якої відзначалися особливою добродушністю. Галілеяни легко уживались з греками, яких багато проживало в їхній країні, також, багато говорили на грецькій і навіть носили грецькі імена. Імя Андрій – грецьке, і в перекладі означає «мужній». Коли Іоанн Хреститиель почав проповідувати на берегах Іордану, Андрій послідував за Ним, сподіваючись у Його вченні знайти відповідь на свої духовні питання. В цей час Господь Іісус Христос прийшов до Іордану, прийняти хрещення від Іонанна Хрестителя. Предтеча, вказуючи на Господа, сказав Своїм учням: «ось Агнець Божий, який бере на себе гріхи світу». Почувши це апостол Андрій зразу ж пішов до свого брата Симона-Петра і сказав йому: «Ми знайшли Мессію».

 Ось приклад істинної віри і братської любові достойний подражання! Андрій побачив Мессію, тобто Христа. Придбав найдорожчий скарб віри в Його; придбав все що тільки серце його могло бажати. Придбав його з усердям перед усім шукає брата свого Симона, щоб і йому сповістити цей небесний скарб віри в Іісуса. Знайшовши його, з невимовною радістю сповіщає брату свому про знахідку Мессії, з таким нетерпінням очікуємого всіма істинними ізраїльтянами, і, бажаючи утвердити його вірі в Господа, він приводить до Іісуса, знаючи з особистого досвіду, що якщо Симон побачить Христа і почує Божественні Його глалоли, то неодмінно увірує в Нього, і приліпиться до Нього.

 Апостоли не зразу повністю посвятили себе апостольському званню. З Євангелія ми знаємо, що браття Андрій і Симон-Петр на якийсь-то час вернулися до своїх сімей. Через декілька місяців Господь проходячи біля Галілейського озера побачив їх зайнятих рибальством сказав: «Идите за Мною и Я сделаю вас ловцами человеков». Тоді вони залишили свої човни і сітки з того дня стали невідлучними учнями Христовими. Після зішестя Святого Духа, апостоли кинули жереб, кому в яку країну можна іти для проповіді Євангелія. Святому Андрію дістались країни, які лежали на березі Чорного моря, північна частина балканського півострову і Скіфія, тобто земля на якій пізніше виникла Русь. Згідно передання, апостол Андрій проповідував на Тавричному півострові, потім по Дніпру піднявся на північ і дійшов до місця, де через деякий час виник Київ. «Вірте мені, - сказав апостол своїм учням, - що на цих горах возсіяє благодать Божа: велике місто буде тут, Господь просвітить цю землю святим хрещенням і воздвигне тут багато храмів». Після цього апостол Андрій благословив київські гори, і поставив на одній із них хрест, предвозвіщаючи прийняття віри майбутнім жителям Русі.

 Після повернення в Грецію, у місті Патрос, апостола Андірія розіп'яли на хресті, подібному букві «Х», і не забивали цвяхи в руки і ноги, щоб не викликати швидкої смерті. Несправедливий вирок викликав в народі смуту, проте залишився у силі.Висячи, апостол Андрій постійно молився. Перед розлученням його душі з тілом, небесне світло осіяло хрест, і в його сяйві апостол увійшов у вічне життя. Мученицька смерть апостола Андрія Первозванного була біля 62 року.

 Дорогі брати і сестри, ми бачимо в апостолі сильну віру і любов до Господа, з якою він пішов на хрест. Тому як наставника у вірі, будемо просити, щоб він у нелегкий для нашого народу час, вимолив у Господа милості для нас, щоб Господь дарував нам почуття чистосердечного покаяння. Амінь!

Фiщук Андрiй

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин