Новости семинарской жизни

14.09.2015. В Почаївській семінарії звершили акафіст Іісусу Сладчайшему

10.09.2015. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преподобного Іова Почаївського

31.08.2015. Відбулося засідання педагогічної ради Почаївської Духовної Семінарії

26.08.2015. Вступні іспити до Почаївської духовної семінарії

20.08.2015. Освячення храму в Чернівецько-Буковинській єпархії

02.06.2015. В Почаївській семінарії відбувся 22-й випуск

25.05.2015. В Почаївській Семінарії відбувся захист дипломних робіт

25.05.2015. Почаївську семінарію відвідав хор із м. Хмельницький

12.05.2015. В Почаївській семінарії вшанували пам'ять преп. Амфілохія

08.05.2015. В Почаївській семінарії почалися екзамени

18.04.2015. Митрополит Сергий возглавил вечернее богослужение в Почаевской семинарии

13.04.2015. Пасхальне богослужіння в Почаївській семінарії

07.04.2015. В Почаївській семінарії на свято Благовіщення Пресвятої Богодиці звершили святкову літургію

29.03.2015. На свято Похвали Божої Матері в Почаївській семінарії звершили таїнство Єлеосвячення

Проповідь на тему: «Віра, Надія, Любов»

Во ім'я Отца і Сина і Святого Духа!

 Сьогодні, дорогі браття і сестри, ми з вами святкуємо пам'ять святих мучениць, Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Ця родина жила у II столітті, під час царювання імператора Адріана (117-138 рр.) Ім'я Софія з грецької означає Премудрість. Софія дійсно була розумною і мудрою. По слову премудрого Соломона вона «уста открывала с мудростию, и кроткое наставление было на языке ее»(Притч. 31:26) Вона прекрасно розбиралася в людях і розуміла, що найважливіше у вихованні дітей - дати дитині такі моральні орієнтири, які дозволять їй в будь-якій ситуації залишатися вірною Христу. У міру того як діти росли, зростали в них і добродії. Вони преуспівали у всьому і відрізнялися від інших дітей надзвичайною розсудливістю і мудрістю.

 Слава про мудрість дочок Софії поширилась по всьому Риму. З часом, почув про них і цар Адріан. Бачачи їх глибоку віру в Христа, він, спочатку обіцяючи різні почесті, а потім погрожуючи, намагався схилити сестер принести жертву Артеміді. Але сестри були непохитні і відкрито сповідали віру в Христа. Після цього їх приговорили до мук.

 На очах матері дівчаток по черзі піддавали жорстоким тортурам, а потім убивали. Але жодна з мучениць, бачачи страждання сестер, не похитнулася у вірі, а Софія, яка стояла поруч і страждала як мати, закликала їх бути стійкими і не боятися мук.

 Софія поховала тіла дочок недалеко від міста. Перебуваючи на їхній могилі три дні, вона усердно молилася Богові після чого і сама почила. Віруючі поховали її поруч з донечками. Таким чином, і вона не позбулася з ними участі в царстві небесному і мученицького вінця, бо якщо не тілом, то серцем своїм страждала за Христа

 Імена цих святих мучениць співзвучні найважливішим християнським добродіям. Ім'я старшої дочки Віра. Апостолом Павло говорить, що «Віра є здійснення очікуваного й впевненість у невидимому» (Євр. 11,1). Християнська добродія під цією назвою завжди визнавалася основою християнського життя та її необхідною умовою. Важливо розуміти, що віра - це не умоглядне поняття, вона в житті християнина постійно повинна підтверджуватися справами. Тільки тоді віра нелицемірна. Віра без діл мертва (Іак. 2, 17), - говорить апостол Іаков, а віру без діл він прирівнює до віри бісів, які «вірують і тремтять». Мало просто вірити, треба мати віру живу і діючу. Саме через добрі справи віра стає не просто живою, але досконалою.

 Надія - це заспокоєння серця з впевненістю, що Бог безперервно піклується про наше спасіння і дарує нам обіцяне блаженство. Християнська надія базується на Господі Іісусі Христі, який, за словами апостола Павла, «є надія наша» (1Тим. 1,1). Тому ми і повинні возложити свою надію на Спасителя і ці сподівання даватимуть нам все нові і нові сили для духовного вдосконалення.

 Усім нам відомим словом «любов» називається найбільша з усіх трьох цих добродій. Апостол Павло у своєму Першому посланні до коринфян пише: «А тепер перебувають ці три: віра, надія, любов; але любов з них більше »(13:13). Іісус Христос, коли Його запитали про найбільшу заповідь, вказав на заповідь любові: Возлюби Господа всім серцем своїм ... і ближнього свого як самого себе. Заповідь про любов - головна заповідь Нового Завіту.

 Але любов потрібно відрізняти від інших почуттів, які в наш час помилково називають ім'ям цієї великої добродії. До них можна віднести різного роду пристрасті або залежність, закоханість, одержимість та ін. Ознаки справжньої любові описані в посланні святого апостола Павла до Коринфян. «Любовь долготерпит, милосердствует, любовь не завидует, любовь не превозносится, не гордится, не бесчинствует, не ищет своего, не раздражается, не мыслит зла, не радуется неправде, а сорадуется истине; все покрывает, всему верит, всего надеется, все переносит. Любовь никогда не перестает...»Приклад найбільшої любові показав нам Господь наш Іісус Христос, принісши Себе в жертву за наші гріхи.

 І ми, християни, повинні слідувати за Христом, повинні вчитися у Нього досконалої Божественної любові та стремитись до неї. Ми можемо подумати, що дорога до істинної любові нескінченно далека, і що ми не маємо сил для неї. Але Господь не дав би нам заповіді про любов, якби її неможливо було виконати. Потрібно пам'ятати, що саме до нас звернені слова Христа про те, що неможливе людям можливе для Бога. Отже, не будемо лінуватися, але намагатимемось робити справи любові, та стремитись до неї. І тоді, побачивши наші зусилля і віру, Господь Сам запалить у нас полум'я досконалої любові, яка робить людину новим творінням, освячує, підносить на небо і уподібнює Самому Господу Богу, бо Бог, наш Небесний Отець, є Любов. Амінь.

Дунець Одександр

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин