Минчук Микола

Проповідь на свято Воздвиження Хреста Господнього

Во ім`я Отца і Сина і Святого Духа!

 «Приидите вернии, Животворящему Древу поклонимся, на Немже Христос Царь Слави волею руце распростер, вознесе нас на первое блаженство...»(стіхира на поклоніння Хресту)

 Такими словами, дорогі браття і сестри, наша Мати-Церква, запрошує нас в сьогоднішній день прийти і поклонитись Животворчому Древу Господньому, на котрому розіп'явся заради нас грішних і нашого спасіння Син Божий. Про це ми самі свідчимо у нашому Символі віри, коли промовляємо такі слова «...нас ради человек и нашего ради спасения сшедшаго с небес ... распятого же за ни при Понтийстем Пилате...»

 Чи задумувались ми з вами, чому саме постраждав Син Божий, що Його змустло піти на таку велику жертву? Адже Бог Сам у Собі є Всезадоволений, Він від нікого нічого не потребує, але дивлячись на те, як Його творіння, тобто людство, гине у полоні гріха і беззаконня, Він жертвує Сам Собою, жертвує найдорожчим – Своїм життям, щоб як ми чули в вчорашніх піснеспівах « вознести нас на первое блаженство», на те місце, де до гріхопадіння знаходилися наші прабатьки Адам та Єва, але нарушивши союз з Богом, вони позбулися цього щастя – і натомість унаслідували «стогін, плач і горе»

 Необхідно згадати до чого привів первородний гріх. Святі Отці не сприймають первородний гріх, як просто подію, яка відбулась в певний момент людської історії і стоїть собі осторонь. Гріх – являється хворобою, яка заразила усе людство і плоди гріха ми бачимо у нашому повсякденному житті. У буд-якої хвороби є певні симптоми, так само і тут: людство заразилось хворобою гріха, вступило в союз з ворогом людського роду – дияволом, і як наслідок стало породжувати із себе різні беззаконня. Первісток Адама в котрому Єва очікувала Спасителя, виявився першим вбивцею. Гріх розповсюдився настільки, що Господь щоб очистити землю послав всесвітній потоп. І ось коли ця епідемія гріха досягла крайньої стадії, Бог посилає у світ Свого ЄдинородногоСина, щоб врятувати нас від насилля диявола і влади смерті над нами.

 Апостол любові Іоанн Богослов прямо говорить про ціль пришестя Спасителя в цей світ: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий віруючий в Нього не загинув, а мав життя вічне. Бо не послав Бог Сина Свого в світ щоб судити світ, але щоб світ був спасений через Нього» (Ін.3.16-17) Саме ціною Божественної Крові, Христос Господь спас нас від полону диявола і через цю Жертву ми із дітей гніву стали дітьми Божими.

 Хрест Христовий – це жертвенник любові, через який ми примирилися з Отцем Небесним, тому то ми православні християни недаремно шануємо Животворчий Хрест і своє життя пов'язуємо з цим райським ключем. Наші храми ми прикрашаємо хрестами, кожен на собі носимо хрестик, в останню дорогу нас проводжають теж із ним і як вінець усьому наша могила увінчується хрестом. Якби не було Хреста то і не було б і Воскресіння і двері у райські оселі були б для нас закритими. Саме тому ми поклоняємось Животворчому Древу Господньому, віддаючи шану Тому Хто Його прославив. Хрест Христовий – це сила Божа для кожного з нас.

 Ось той Хрест, який лежить на середині храму являється явним нагадуванням кожному із нас, що за кожного із нас стадав Іісус Христос. Не від тих і не за тих тільки Він страждав, котрі Його розпинали, але Він страждав за кожного із нас тут присутніх. Хрест Христовий нагадує нам, що наші гріхи є велике зло адже саме вони були причиною хресної смерті Спасителя. Впадаючи в них ми автоматично стаємо ворогами Богу і самі собі, і забуваємо що правда Божа безкінечна, яка і карає беззаконня страшним чином і як наслідок уділ грішника, якщо він ним і залишиться є неминучі його вічні муки.

 Хрест Христовий говорить нам про безмежну любов Бога до нас, якою ми дуже часто нехтуємо, забуваючи про те що ціна викупу дорожча за срібло і золото і всі скарби цього світу. Ап. Петро говорить у своєму 1-му соборному посланні «Що не тлінним золотом чи сріблом ми викуплені від суєтного цього життя, але дорогоцінною Кров'ю Христа, як чистого і непорочного Агнця»(1Петр.1.18-19)

 Дорогі браття і сестри невже ми зможемо залишитися байдужими до нашого спасіння після всього того що для нас зробив Бог. Хресною смертю з нас знято прокляття і нам відкритий рай. Не бедемо забувати, що кожен наш гріх – це колючка тернового вінця, котру ми приготували для Спасителя. І саме тому то коли ми падаємо під тягарем нашого життєвого голгофського хреста крокуючи до небесного Ієрусалиму, не забуваймо про велику силу Хреста. Звернімося туди там де нам допоможуть і хай завжди на наших устах і в нашому серці лунає цей непереможний гімн: «Непобедимая и Непостижимая и Божественная Сило Честнаго и Животворящего Креста, не остави нас грешних». Амінь

Минчук Микола

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин