Воскресіння сина Наінської вдови

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

 Сьогодні, дорогі браття та сестри, ми чули євангельську історію і толкували про те, як Господь воскресив сина Наїнської вдови. І от толковники говорять про те, Христос прирівняв в духовному значення вдову до душі кожного християнина, а те, що у неї помер єдиний син – то поскільки людина согрішає, то у неї помрачається розум, він ніби помирає у людини. І от для того, щоб воскресити цей розум, людина повинна прибігати до Бога, до читання слова Божого, і тоді душа наповнюється словом Божим, тоді розум стає світлим, благим і чистим.

  І от сьогоднішнє Євангеліє якраз говорить і про те, що дуже часто ми впадаємо в гріхи, і дуже часто і наш розум помрачається, і часто люди запитують: «Як же ж правильно поступати в цьому житті? Як правильно жити і вирішувати ті чи інші питання? Що потрібно робити для того, щоб спасти свою безсмертну душу?». І сьогоднішнє Євангеліє відповідає нам, що потрібно робити.

  Ця вдова, вона оплакувала свого єдинородного сина. Так Господь хоче, щоб і ми осознавали свої гріхи і припадали до Бога з покаянним плачем. Але як же розвинути в собі це покаяння, як усвідомити людині, що вона є грішною? Для цього нам і служить слово Боже – Євангеліє, а толковниками слова Божого являються святі отці, пам’ять яких сьогодні звершує Свята Православна Церква: це отці VІІ Вселенського собору, а також і всі святі Волинської землі. Ці святі не тільки читали Святе Євангеліє, вони проповідували його своїм прикладом в житті, вони захищали православну віру.

  Отці VІІ Вселенського віру захищали віру від іконоборців, від тих людей, які боролися і знищували християн і поклонялися іконам. І ці святі отці цю єресь засудили і утвердили, що потрібно воздавати поклоніння Богу. Ми, коли молимося перед іконами, то не покланяємося краскам, а ми свій розум направляємо до певного образу, до того, хто написаний на іконі, до Господа нашого Іісуса Христа, до Матері Божої і всіх святих. Ми призиваємо їх в допомогу нам і тому таке поклоніння якраз і потрібно, дорогі браття та сестри, для нашого спасіння.

 Святі отці наставляли нас, як потрібно правильно жити, як правильно розуміти слово Боже. Ми знаємо, що ніякі багатства, ніякі блага цього світу не зрівняти з душою християнською. І Господь в Євангелії говорить, що яка користь тобі буде, якщо ти всі блага цього світу будеш мати, а душу свою погубиш. Тому піклування наше повинне бути в першу чергу про свою душу, тому що Господь говорить, що якщо ми будемо піклуватися про Царство Боже, про духовне життя, то все інше в нашому житті нам пригодиться.

 Тому, дорогі браття та сестри, в сьогоднішній день, коли ми святкуємо великий сонм святих людей, будемо подражати їхній вірі, тому що вони твердо стояли в Святій Православній вірі. Святий Іоанн Дамаскін, який написав трактат по іконопочитанню, в якому розповідається про те, як правильно шанувати ікони, своїм життям засвідчував, як потрібно вірити Богу і покланятися Богу. Він був лицемірно перед царем і його звинуватили в тому, що преподобний хотів зрадити мусульманського правителя, якому він вірно служив. Але і за те, що його звинуватили в зраді, мусульманський каліф відрубав руку. І от святий звернувся по допомогу до Матері Божої, ввійшов в храм і почав молитися перед іконою Божої Матері і отримав від Неї зцілення. Відтята рука назад приросла, і коли це побачив цей мусульманський правитель, він назад оправдав його, поновив його в сані, так що преподобний став першим радником мусульманського каліфа. Але святий відмовився від цієї посади і пішов в один і палестинських монастирів подвизатися, і в монастирі Іоанн ще більше укріплявся в вірі, багато постився і молився, читав слово Боже і для нас залишив багато пісне співів, які і до сьогоднішнього часу виспівуються в наших храмах.

  І сьогодні, дорогі браття та сестри, Церква призиває нас для того, щоб пробудити, для того, щоб у нас був світлий, чистий і благий розум.Щоб у нас були чисті почуття і благі наміри, нам потрібно частіше відкривати Євангеліє, частіше його читати. Від цього наш розум стає чистим, наші почуття стають кращими, ми починаємо краще відноситися один до одного. А якщо ми впали в гріхи, то ми повинні просити у Бога допомоги із покаянними сльозами. Тоді Господь, Який побачить цю скорботу, нашу скорботу за наші гріхи воскресить і наші душі для Царства Божого. Амінь.

 ієрей Роман Кос

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ