09.12.2012 г.

Про почитання Воскресного дня

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

 Сьогодні дорогі, браття та сестри, за Божественною літургією ми з вами слухали Євангеліє в, якому розповідалось що до Господа нашого Іісуса Христа підійшла жінка, яка була згорблена, а точніше була паралізована. В неї ввійшов нечистий дух, який скрутив її і вона таким тяжким недугом страждала 18 років. І тут Господь возлагає на неї руки і вона отримала зцілення. Ця подія сталася в день Суботній. По закону Мойсея у цей день не дозволялося нічого робити і тут зразу Господу почали дорікати, чому у цей день зцілює цю жінку. І Господь на це запитання відповідає: « Лицемірний ти чоловік. Коли тримаєте дома волів, ослів і чи не відв’язуєте їх? Не ведете їх до криниці, щоб напитися води?» Тут показує Господь, що роблять у ці дні все що потрібно, а тим паче і добро. Господь підкреслює те, що в святковий день потрібно робити добрі справи. Всі ми, браття та сестри, знаємо прекрасно заповіді Божі. І от четверта з них каже: «Шість днів працюй, а сьомий потрібно присвятити Богу». Господь – це Творець світу, який творив шість днів, а на сьомий день відпочив від справ Своїх і цей день зробив днем спокою. Ми знаємо, що Господь Всемогучий, Який може зробити абсолютно все. Міг в один день створити світ, міг створити світ і в одну хвилину, але Він творив все поступово і в кінці відпочив. Але для нас православних християн, які святкують перший день седмиці, перший день неділі – це воскресний день. У цей день народився Господь наш Іісус Христос. В воскресний день перший по суботі Він Воскрес. У цей день Господь низ- послав благодать Святого Духа на апостолів – на Своїх учнів. Тобто Господь освятив для нас Воскресний день і в Старому Завіті перевагу мав день суботній, а тепер у Новому Завіті ми святкуємо саме воскресний день, тобто неділю. Цей день святі отці називають іще малою пасхою. На всенощному бдінні після читання Євангелія співається: «Воскресение Христово видевше», яке на саму Святу Пасху співається тричі. А коли співається кожну неділю на всенощному бдінні то нагадує нам про Воскресіння Христове. Тому дорогі, браття та сестри, ця заповідь дана нам для того, щоб ми день Воскресний проводили свято, проводили його в храмі Божому, а після храму не предавались, якимсь увеселінням, а проводили його і надалі свято. Господь все мудро зробив – шість днів працювати і за цей час поробити усі свої справи, а лише один присвятити Господу. Якби Господь не встановив Воскресний день, не встановив святкових днів, то ми всі прекрасно знаємо, що робота вона не скінченна і її ніколи не переробиш. Але поряд з тим Господь встановив святкові дні даючи нам можливість відпочити тілесно і укріпитися духовно. Тому що всі ми маючи заповіді Божі, повинні виконувати їх а також чітко знати, що воскресний день, коли встали почитали ранкові молитви, подякували Богу за цю седмицю яка пройшла уже і просимо милості, щоб Господь на слідуючий тиждень нам допоміг. Потім ідемо у храм, але не повинні думати, що лише пробувши в ньому дві – три години і цього нам достатньо, що ми тим самим вже виконали заповідь Божу. Святі отці говорять, що цього не достатньо, тому що і весь день повинні проводити в чистоті та святості. Коли ми приходимо до храму, ми приходимо на молитву де звершується Божественна Літургія, коли ми молимось, то це є розмова з Богом. Ми звертаємось до Бога і просимо Його милості для нас грішних. А повертаючись з храму повинні на протязі дня не забувати, що потрібно читати святе Писання, духовну літературу. Коли ми читаємо Святе Писання, тоді уже через Євангеліє сам Бог звертається до нас і Він просвіщає наш розум, відкриває наші знання, що нам потрібно робити, щоб ми могли спастися.

 Відомо один випадок з життя перших християн, як вони дорожили тим, що кожен воскресний, кожен святковий день бути в храмі Божому і присвячувати його повністю служіннюБогу. Відомий один вчений чоловік по імені Варда, який кожен день старався ходити у храм Божий, щоб бути присутнім на Літургії. Але трапилося так, що він одного разу важко захворів. Хвороба була настільки важкою, що тіло покрилося гнійними ранами, тіло було обезсилене. Він лежав на ліжку, і немав сили щоб підвестися. Але просив він милості Божої, щоб Господь зцілив його, щоб і надалі продовжувати відвідувати богослужіння. І коли лікарі які його лікували , в день пам’яті мученика Мокія, храм якого знаходився поруч, разом з близькими залишивши його пішли в храм, щоб помолитися і поклонитися гробу Самсона Страноприїмця, який славився чудодійними властивостями. А він звичайно будучи лежачим не мав такої змоги, щоб піти у храм. Але перебуваючи на ліжку він молився про себе,щоб простились йому гріхи і появилась знову можливість відвідувати богослужіння. Хворий молячись побачив старця, який наказав йому іти в храм Божий, а Варда відповів: «Як я піду до храму, коли я обезсилений». Тоді старець йому вдруге повторив, щоб він вставав і йшов у храм. Після того як зник старець цей чоловік відчув силу у своєму тілі і побачив, що всі рани затягнулися і він отримав зцілення. Цей благоразумний чоловік не гаючи часу спішить на богослужіння для того, щоб подякувати Богу за таке раптове зцілення. Звідси бачимо, що кожен воскресний день ми повинні дорожити ним і йти в храм Божий, щоб вознести свої молитви і коли повертаємось до своїх домівок, то час, який залишився повинні проводити свято. Інколи бувають такі ситуації, що не можливо іти в храм Божий, тоді у цей час, коли служиться літургія повинні вдома возносити свої молитви. Апостольське правило говорить, що хто три неділі підряд без поважної причини не був у храмі Божому, то він відлучався від Причастя на довгий період. Тобто бачимо, що апостоли, які складали ці правила досить серйозно відносилися до того що потрібно у Воскресний день виконувати заповідь Божу присвячуючи в цілому цей день Творцю.

 Тому, браття та сестри, всі будемо пам’ятати цю євангельську настанову, коли Господь вчить нас сьогодні шанувати воскресний день. І тому всі стараймося жити по заповідям Божим і особливо виконувати четверту заповідь Закону Божого, що шість днів будемо працювати робити всі справи, а сьомий день -- присвячувати Господу Богу нашому. Амінь

ієрей Віталій Гнатюк

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ