Другие статьи

Опомнись, куда ты идешь?
Опомнись, куда ты идешь?(из писем игумена Никона пьющему человеку)
Я слышу, что ты продолжаешь изрядно выпивать в крайний себе вред. Что ожидает человека на этом пути? Я тебе сейчас напишу


Сила и действие молитвы
Сила и действие молитвы
Еще в июле 1865 года в сельце Александрове, в Клинском уезде, малолетние дети бывших дворовых людей его светлости, а ныне мещан, часу во втором пополудни пошли в ближайший лес полакомиться ягодами


Методика диспута с сектантами
Методика диспута с сектантами
Людям, желающим отстоять православие от нападок сектантов, можно предложить использовать следующие советы


Психоневрологические заболевани
Психоневрологические заболевания на духовной почве
Рассмотрение этого рода заболеваний хочется начать со слов современного греческого писателя, митрополита Иерофея (Влахоса)
Из жизни будущего века
Из жизни будущего века
Возвращение домой. Ах, как блаженно возвращение домой! Тем более сладко возвращение в дом, в котором ждут родители, и братья, и сестры, и дети, и друзья!


История одной непослушной дочери
История одной непослушной дочери
Большую силу имеет слово родителей! Оно может низвесть на детей благословение Божие; оно же, сказанное в раздражении, может окончательно погубить детей, т.е. навлечь на них тяжкие бедствия.


Представник Почаївської духовної семінарії побував на студентській конференції у місті Київ
12 березня 2012 року у Київській духовній академії і семінарії пройшла 3-тя щорічна студентська конференція


О чудотворениях и чудесах
О чудотворениях и чудесах
Чем большие дела творил святой, тем больше он уничижался и смирялся перед Богом, сознавая, что дела эти творит не он, а Бог


новий рік в Почаєвській Семінарії
Як проходив новий рік в Почаєвській Семінарії
Як новий рік розпочнеш так і його проведеш. Здавна існує таке повір’я, тому наші справи говорять за нас. Кожна людина наділена вибором, але чи вірно його робить залежить лише від неї.

Новые издания преподавателей Почаевской Духовной Семинарии

Римська унія - не для українців

«Римська унія - не для українців»

  XXI ст. греко-католики ввійшли в ореолі міфу про віковічне прагнення українського народу до єднання з Римом. Сьогодні нам намагаються втовкмачити, що уніональна Греко-Католицька (а з 1992 р. просто Українська Католицька) Церква є ледь не монопольним виразником української національно-визвольної ідеї. Переможною ходою під девізом "Від святого Юра до святої Софії" вона сходить на п'єдестал всеукраїнського масштабу; під цим девізом за програмою "Крок на Схід" у західноукраїнських семінаріях нашвидкуруч готуються тисячі майбутніх кліриків, які плетуть уніатське ієрархічно-територіальне павутиння по всій Україні; над цим процесом підноситься міф про ново-спеченого вождя і "українського Мойсея" Шептицького; а ниточки від уніональних маріонеток вже чотириста років тягнуться до їхніх римських лялькарів. За цим міфом сучасні маловіри не хочуть ні бачити, ні чути, що з моменту запровадження унії (1596 р.) всі ці чотириста років український народ на своїй закривавленій польсько-уніатським геноцидом душі викарбував зовсім інший висновок: "Римська унія — не для українців". Корифей української історії професор В. Антонович (1834—1908) і ціла плеяда його славних учнів — М. Грушевський, П. Голубовський, О. Левицький; вся (!) українська православна діаспора XX ст., зокрема митрополити Іларіон (Огієнко) та Андрій (Метюк), історик І. Власовський; безсмертний Кобзар і українська творча інтелігенція; все козацтво, православна шляхта і мільйони поневолених душ — усі винесли унії один вирок: "Римська унія — не для українців". Матеріали цієї брошури подані на основі архівних даних, досліджень наивидатніших українських вчених та істориків української діаспори. Прочитайте, як унія творилась, що собою являла, як у життя запроваджувалась. Прочитайте і зрозумійте: не міфи про національну гідність, світову велич і суспільну значимість Греко-Католицької Церкви, а страшна, писана кров'ю нашого народу правда про унію і в сьогоденні, і в майбутті повинна звучати загальнонародним набатом — "Римська унія — не для українців". Релігійна спільнота, яка сьогодні носить величну назву "Українська Греко-Католицька Церква" і з надмірними амбіціями претендує на загальноукраїнське месіанство, ввійшла в українську історію у 1596 р. під незрівнянно скромнішим і абсолютно безликим визначенням — унія (шііа), що в перекладі з латинської означає "об'єднання". Під таким, я б сказав, суто технічним визначенням ця спільнота перебувала аж до кінця XVIII ст., коли австрійські імператори придумали їй назву "греко-католицька". Хто з ким об'єднувався, що в результаті вийшло, як це "об'єднання" у життя народу впроваджувалось? Дослідження цих питань варто розпочати з найголовнішого: охарактеризувати основні чинники уніонального процесу і визначити справжніх творців унії.

Протоієрей Олексій Добош, кандидат богословських наук

ДРУГИЕ СТАТЬИ НА ЭТУ ТЕМУ

    Воссоединение униатов Западной Украины - малоизвестные страницы истории

    Патриархат украинской греко-католической Церкви - быть или не быть?